Україна - ЮНЕСКО: Росія нищить Ханський палац у Бахчисараї

Критична ситуація довкола Ханського палацу в Бахчисараї стала головною темою спеціального засідання Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, яке відбулося в Міністерстві закордонних справ 19 січня. Про це йдеться на сайті відомства.

Захід відбувся під головуванням Голови Нацкомісії Сергія Кислиці за участі заступника Міністра культури України Тамари Мазур, Глави Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, представників причетних міністерств та відомств, експертів Українського національного комітету ІКОМОС, Українського національного комітету "Блакитний щит", ІККРОМ в Україні.

Засідання Національної комісії України у справах ЮНЕСКО. Фото: mfa.gov.ua

Учасники засідання констатували, що ситуація у галузі культури на території окупованого Росією Криму викликає глибоке занепокоєння та обурення діями російських окупаційних властей, які фактично, проводять масовий, добре спланований наступ на унікальний мультикультуралізм на Кримському півострові.

 Карло Боссолі. "Палац у Бахчисараї", 1857 р.

Про такі агресивні дії яскраво свідчать  т.з.  "реставраційні роботи" на території пам’ятки національного значення України, невід'ємної частини культурної спадщини кримськотатарського народу – Ханського палацу в Бахчисараї, що становлять реальну загрозу знищення історичної та культурної цінності цієї пам'ятки, включеної до Попереднього списку для внесення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ще в 2003 році.

За результатами обговорення проблеми учасники вирішили вжити додаткових заходів з метою мобілізації міжнародних зусиль, насамперед по лінії ЮНЕСКО, задля збереження Ханського палацу в Бахчисараї.

Нагадаємо, що російські окупанти руйнують Ханський палац в Бахчисараї.

Дивіться також:

"Принуждение к союзу": як Крим став "ісконно русскім"

Як Крим "ісконно русскім" став. Імперський крок Катерини

Севастополь – місто української слави. Про українців у Кримській війні

Як козаки з кримськими татарами від турків Крим боронили

Шагін-Гірей. Сокіл, впольований двоголовим орлом

Фантомні болі Імперії. Чи могла Україна втратити Крим у 1990-х

"Принуждение к союзу": як Крим став "ісконно русскім"

Як Крим "ісконно русским стал". Імперський крок Катерини

Унікальні фото депортованих кримських татар

Відбудова Криму Українською РСР після війни

Як депортували кримських татар і що з того вийшло

Анексія 1783 року. Як імперія окупувала Кримський Юрт

Постанова про депортацію і перетворення Криму на область РРФСР

Два береги одного Степу. Про дружбу козаків і татар

Північно-Кримський канал. Історія будівництва

Інші матеріали за темою "Крим"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.