Україна - ЮНЕСКО: Росія нищить Ханський палац у Бахчисараї

Критична ситуація довкола Ханського палацу в Бахчисараї стала головною темою спеціального засідання Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, яке відбулося в Міністерстві закордонних справ 19 січня. Про це йдеться на сайті відомства.

Захід відбувся під головуванням Голови Нацкомісії Сергія Кислиці за участі заступника Міністра культури України Тамари Мазур, Глави Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, представників причетних міністерств та відомств, експертів Українського національного комітету ІКОМОС, Українського національного комітету "Блакитний щит", ІККРОМ в Україні.

Засідання Національної комісії України у справах ЮНЕСКО. Фото: mfa.gov.ua

Учасники засідання констатували, що ситуація у галузі культури на території окупованого Росією Криму викликає глибоке занепокоєння та обурення діями російських окупаційних властей, які фактично, проводять масовий, добре спланований наступ на унікальний мультикультуралізм на Кримському півострові.

 Карло Боссолі. "Палац у Бахчисараї", 1857 р.

Про такі агресивні дії яскраво свідчать  т.з.  "реставраційні роботи" на території пам’ятки національного значення України, невід'ємної частини культурної спадщини кримськотатарського народу – Ханського палацу в Бахчисараї, що становлять реальну загрозу знищення історичної та культурної цінності цієї пам'ятки, включеної до Попереднього списку для внесення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ще в 2003 році.

За результатами обговорення проблеми учасники вирішили вжити додаткових заходів з метою мобілізації міжнародних зусиль, насамперед по лінії ЮНЕСКО, задля збереження Ханського палацу в Бахчисараї.

Нагадаємо, що російські окупанти руйнують Ханський палац в Бахчисараї.

Дивіться також:

"Принуждение к союзу": як Крим став "ісконно русскім"

Як Крим "ісконно русскім" став. Імперський крок Катерини

Севастополь – місто української слави. Про українців у Кримській війні

Як козаки з кримськими татарами від турків Крим боронили

Шагін-Гірей. Сокіл, впольований двоголовим орлом

Фантомні болі Імперії. Чи могла Україна втратити Крим у 1990-х

"Принуждение к союзу": як Крим став "ісконно русскім"

Як Крим "ісконно русским стал". Імперський крок Катерини

Унікальні фото депортованих кримських татар

Відбудова Криму Українською РСР після війни

Як депортували кримських татар і що з того вийшло

Анексія 1783 року. Як імперія окупувала Кримський Юрт

Постанова про депортацію і перетворення Криму на область РРФСР

Два береги одного Степу. Про дружбу козаків і татар

Північно-Кримський канал. Історія будівництва

Інші матеріали за темою "Крим"

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.