Нова символіка нового війська: свячені ножі і дуб Максима Залізняка

93-а окрема механізована бригада Збройних сил України, яка базується у Дніпрі, отримає почесне ім'я "Холодний Яр", нові шеврони та бойовий прапор.

Про це повідомиляється на сторінці Facebook військової бригади.

"Після завершення всіх юридичних процесів та підпису президента, 93-а окрема механізована бригада з гордістю нестиме назву і символи Холодного Яру, та довершить справу визволення Української землі від московської окупації", - йдеться у повідомленні.

Проект бойового прапору 93-ї бригади ЗСУ. Фото: Роман Донік 

Зазначається, що перейменування 93-ї бригади є ще одним кроком на шляху декомунізації Збройних Сил України.

Холодний Яр – історичний лісовий масив на території Черкаської області.

У 30-х роках XVIII століття в Холодному Яру була організована Холодноярська Січ. Цей ліс на десятки років став головною базою гайдамаків.

У 1918 році на Чигиринщині з центром у Холодному Яру діяли загони, які боролися проти денікінців (революційний комітет "Чигиринська республіка" під проводом Свирида Коцура), і повстанські загони прихильників УНР, що вели боротьбу проти радянської влади.

У 1920-22 роках у Холодному Яру діяли повстанські загони отаманів Завгороднього, Петренка, Хмари, Ламайярмо, Нагірного, Деркача та інших. Відстоюючи незалежну Україну, організувавши за козацьким принципом повстанські загони під керівництвом отаманів, холодноярці під гаслом "Воля України — або смерть" з 1918 по 1922 роки утримували незалежність самопроголошеної Холодноярської Республіки.

Як повідомлялось раніше - Президентському полку надали ім’я Богдана Хмельницького.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.