УІНП презентував сайт "Українська революція 1917-1921. Сто років боротьби". ФОТО

22 січня до 100-річчя проголошення незалежності Української Народної Республіки Український інститут національної пам'яті презентує веб-сторінку з матеріалами подій Української революції 1917‒1921 років та унікальний проект ‒ інтерактивну карту "Місця пам’яті Української революції 1917‒1921 років".

Про це "Історичній правді" повідомили в УІНП.

На веб-сторінці зібрані основні відомості про етапи Революції, видатних діячів, тогочасні фото, документи. А також  проекти Українського інституту національної пам'яті (соціальна реклама, виставки, поштівки, інфографіка, настільна гра, інформаційні матеріали, брошура) та спецпроекти медійних партнерів інституту.

 Володимир В'ятрович. Фото: УІНП

"Український інститут національної пам'яті розпочав  інформаційну кампанію присвячену 100-річчю Української революції. В рамках кампанії вже відбулися низка заходів (зокрема урочисті засідання парламенту та уряду України), розроблено соціальну рекламу, набір поштівок, інфографіку, настільну гру, фотодокументальні виставки, інформаційні матеріали, брошуру, календар. Сьогодні ми презентуємо веб-сторінку, яка акумулює наші напрацювання в цій темі і буде зручним джерелом інформації для всіх, хто цікавиться цією темою", - пояснив Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.

 

На новому сайті представлено унікальний проект ‒ інтерактивну карту "Місця пам’яті Української революції 1917‒1921 років". Наразі користувачі можуть ознайомитися з інтерактивною картою місць пам’яті у Києві, на яку нанесено близько 400 об’єктів.

Серед них ‒ місця перебування органів влади, будинки, в яких проживали чи здійснювали діяльність діячі Української революції, місця боїв, зборів, демонстрацій, інших важливих подій Української революції.

Переглянути карту можна на сайті "Українська революція: 100 років боротьби"    

"Ми презентуємо карту місць пам’яті у Києві. Надалі планується реалізація проекту у всеукраїнських масштабах ‒ із залученням істориків, краєзнавців та інших фахівців на місцях. Створення інтерактивної карти з місцями пам’яті по всій Україні допоможе представити Революцію 1917-1921 років як процес загальнонаціонального масштабу. Карта стане в нагоді дослідникам, педагогам, органам місцевого самоврядування", ‒ зазначив співробітник Українського інституту національної пам'яті Максим Майоров.

 Максим Майоров. Фото: УІНП

Адреса сайта "Українська революція: 100 років боротьби": unr.memory.gov.ua   

Над веб-сторінкою працювали: Володимир В'ятрович, Юлія Курилюк, Юлія Капшученко-Шумейко, Максим Майоров, Віталій Огієнко, Ярослав Файзулін, Олена Халімон,  Анатолій Хромов, Аліна Шпак.

Розробка: ТОВ Рансайт.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.