АНОНС: Грушевський на мамонті. Лекція про карикатури часів Української революції 1917–1921

Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського запрошує усіх охочих на лекцію «Остороги “Ґедзя”». Карикатура, як джерело до вивчення доби Української революції 1917–1921 років.

За чим пізнаються історичні події? Науковці Історико-меморіального музею Михайла Грушевського вперше спробували підійти до осмислення ключових подій і знакових постатей Української революції через такі унікальні джерела як шаржі й карикатури.

 

Напередодні Нового 2018 року в рамках проекту "Історичні вправи в Домі Грушевських" в Музеї був започаткований цикл лекцій "Нові джерела до історії Української революції 1917–1921 рр.: текст, контекст і підтекст". Автор – завідувач Історико-меморіального музею Михайла Грушевського Світлана Панькова.

Перша лекція "Як українська громада Києва зустрічала Новий 1918 рік" викликала зацікавлення гостей музею, ЗМІ й соцмереж.

Музей знову запрошує усіх охочих до розмови про знакові події Української революції – чергову лекцію під назвою "Остороги "Ґедзя"".

На цій лекції Ви дізнаєтесь:

Хто і як виконував роль публічної опозиції 100 років тому?

Чому лідера новітнього українського парламенту Михайла Грушевського тогочасні художники всадили на мамонта і чому він пустився в гопака перед Керенським?

Як зазвучало знамените полотно Іллі Рєпіна "Запорожці пишуть листа турецькому султану" в контексті подій 1917 року і якою була відповідь українців Тимчасовому уряду?

Яку роль відіграв шовіністичний "Киевлянин" у поширенні ідей самостійної України?

Як виглядала "буржуазна" Центральна Рада і більшовицька "свобода"?

ЧАС: Субота, 20 січня, 15.00

Місце: Історико-меморіальний музею Михайла Грушевського (м. Київ, вулиця Паньківська, 9)

Контакт: 288-28-82; 288-28-07

Вхід за ціною квитка до музею: 25 грн. – повний, 10 грн. – пільговий.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.