Спецпроект

У Німеччині видали комікс на основі історії Анни Франк

Щоденник єврейської дівчинки Анни Франк (Anne Frank), яка стала жертвою Голокосту, вперше став основою коміксу. Графічний роман вийшов у франкфуртському видавництві S. Fischer.

Як повідомляє "Deutsche Welle", комікс "Щоденник Анни Франк" став унікальним поєднанням оригінального тексту та вигаданих діалогів із яскравими ілюстраціями ізраїльських митців, відомого за "Вальсом з Баширом" Арі Фольмана й уродженця Києва Давида Полонського.

 Обкладинка німецького видання графічного роману про Анну Франк

Комікс автори оформили в стилі 1930-х років, а саме сатиричного тижневика "Симпліцисімус", який тоді видавався в Мюнхені. Ідея в тому, щоб картинки максимально нагадували графічні історії часів, коли жила Анна Франк. Із коміксу можна дізнатися, як вони жили, чим захоплювалися, як спілкувалися, як жартували, які повсякденні проблеми вирішували.

"Для нас було важливо показати, що члени сім'ї Франк – не безособові символи, а живі люди, які нікому не робили зла, життя яких одразу пішло під ухил", - пояснив Полонський в інтерв'ю німецькій газеті Die Welt.

 Сторінки з коміксу про Анну Франк

Трагедія сім'ї Франк

Анна Франк народилася у Франкфурті-на-Майні в 1929 році. У 1933 році, з приходом до влади в Німеччині націонал-соціалістів, її родина була змушена втекти до Амстердама.

Але в 1940 році Третій Райх окупував Нідерланди. Там, як і в Німеччині, почалися арешти євреїв, їх депортовували до концтаборів. Від 1942 року Франки переховувалася на сховищі фірми, якою керував батько Анни.

У серпні 1944 року через донесення їх викрили. Сім'ю Франк схопили та відправили до Аушвіцу. Анна Франк і її сестра Маргот померли від висипного тифу в березні 1945 року. Тоді вони перебували в концтаборі Берген-Бельзен. Її батько вижив і пізніше організував видання нотаток Франк, які та вела під час життя в Амстердамі.

Як повідомлялось раніше, через антисемітську поведінку ультрас футбольного клубу "Лаціо", тепер перед футболом італійцям читатимуть щоденник Анни Франк.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.