У Києві відкрилась фотовиставка столичних будинків, що зникають

15 січня у креативному просторі UA: HUB (вул. Мельникова, 42) відкрилася фотовиставка "Київ. Калейдоскоп. Двойра" фотографа і дизайнера Віри Шелест. Видання "БЖ" розповідає про автора та її проект.

На створення проекту Віру Шелест надихнула архітектура старих київських будинків, багато з яких потребують реставрації.

"У кінці листопада 2016 року я вирішила поекспериментувати й почала фотографувати фасади київських будівель, які мені сподобалися і які несуть в собі історію тієї частини міста, де вони побудовані, і в фотошопі створювати калейдоскопічні зображення-принти", – розповідає пані Віра.

Так народилася ідея створити хустки з такими принтами, яка переросла в бренд Dvoira. А пізніше вона організувала першу фотовиставку, приурочену до Дня міста.

15 січня 2018 у будівлі Київського телецентру відкрилася ще одна фотовиставка. У ній представлено 14 робіт фотографа. Ось деякі з них.

Будинок на перехресті Хорива і Межигірської

 

Кияни називали його "будинком Артемихи" на честь багатої киянки, якій будівля належала ще в 1770-х роках. Ходили чутки, що Артемиха була дуже скупою, але зрештою збідніла, а на допомогу їй ніхто не прийшов через кепський характер.

У 1897 році на цьому місці купець Горєлов побудував багатоповерховий житловий будинок з торговими та адміністративними приміщеннями на першому поверсі. У 1902 році преса оголосила про знесення унікальної кам'яної будівлі, яка була чи не найбільш старим житловим будинком на Подолі.

Адреса: ріг вулиць Межигірської та Хорива, 23/9

Будинок з атлантами

 

Будівля 1905 року побудови одна з найбільш декорованих. Деякі порівнюють її з багатоярусним кремовим тортом. Проект будинку розробив майстер київського модерну, відомий архітектор німецького походження Мартін Клуг.

Раніше ця будівля була в розпорядженні купчихи Рахілі Майкапар. В її садибі зупинявся Максим Горький, а також орендували актори театру Соловцова (нині театр імені Івана Франка). А в 1950 році тут оселився художник і скульптор Олександр Ковальов.

Від тодішніх інтер'єрів зараз нічого не збереглося, але приміщення шостого будинку на Лютеранській вулиці є одними з найдорожчих у Києві.

Адреса: вул. Лютеранська, 6

Будинок з котами

 

Будівля була побудована в 1909 році за проектом архітектора Володимира Безсмертного в стилі модерн з елементами готики та неоготики. Відмітна риса будинку – кішки на фасаді, звідки й назва. Однак крім хвостатих, тут можна знайти сов і чорта.

Адреса: вул. Гоголівська, 23

Читайте також:

Депутати Київради замість торгового центру на Поштовій площі хочуть музей

Аварійний "Будинок зі зміями" в Києві збираються відновити

Лук’янівська, 62: від народного училища до сервісного центру МВС

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.