У Львові презентували фотоальбом УПА на 6 тисяч світлин. ФОТО

15 січня 2018 р. з нагоди 75-річчя створення УПА відбулася презентація фотолітопису "Українська Повстанська Армія 1942–1954".

Про це написала на своїй сторінці у "Фейсбуці" Всеукраїнська правозахисна організація імені Василя Стуса, що є одним із ініціаторів видання.

Також до видання долучилися: Мистецький Фонд імені Короля Данила, Благодійний фонд "Літопис УПА" імені Володимира Макара та Національна світлинотека "Українська мить".  

 Фото: Меміорал ім. В. Стуса

Фотоальбом висвітлює передумови та основні етапи діяльності ОУН і УПА, боротьбу проти нацистських та комуністичних окупантів. Також в ній окремо представлено героїчну роль жіноцтва у визвольній боротьбі, повстанський побут та символіку УПА. На особливу увагу заслуговують розділи присвячені визначним постатям та ветеранам визвольного руху.
 Фото: Меміорал ім. В. Стуса 

Фотолітопис містить біля 6 тисяч світлин і складається з дев’яти розділів. Передмову до видання написав сотенний УПА Мирослав Симчич-"Кривоніс", а післямову – голова Всеукраїнської правозахисної організації "Меморіал" Степан Кубів.

 Фото: Меміорал ім. В. Стуса 

"Ставши на захист людської гідності та національної свободи, українські повстанці цілком віддали себе самовідданій та безкомпромісній боротьбі за волю України, вони є символом незламності та самопожертви за найвищі духовні та національні ідеали", - йдеться в повідомленні.

 

За словами видавців, цей проект об'єднав досвід більш, як півстолітніх досліджень на тему УПА. Узагальнивши та підсумувавши історичні праці та джерела, автори за допомогою фотоматеріалів представили цілісне бачення і масштаб українського визвольного руху.

Видання дозволить кожному доторкнутися до історії, побачити минуле очима сучасників. Фотоальбом спонукає до переосмислення доленосних для нашого народу історичних подій, до самостійних пошуків та вивчення історії України, рідного краю, своєї родини.

 

За словами керівника проекту Романа Грицькова, фотолітопис вийшов тиражем 3 тисячі примірників за приватні кошти меценатів. Книга не буде доступна для продажу і поширюватиметься лише через бібліотеки. 

Авторами ідеї та керівниками проекту виступили Степан Кубів, Олександр Святоцький, Руслан Стефанчук, Микола Стефанчук та Роман Грицьків. Відповідальним редактором й одним із авторів видання є історик Роман Грицьків. Серед авторського колективу: Іван Патриляк, Микола Посівнич та Олексій Руденко (автор зображень символіки визвольного руху).

Дизайн та макет альбому виконували Федір Поліщук та Сергій Познацанін.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.