У Мюнхені встановили дошку на честь консульства УНР

На колишній будівлі консульства Української Народної Республіки в Мюнхені встановили меморіальну дошку.

Про це повідомляє Генеральне консульство України в Мюнхені (Німеччина) на своїй сторінці у "Фейсбуці".

"Після тривалої роботи з підтвердження інформації в архівах, переговорів з власниками нерухомості, узгодження проектної документації та власне виготовлення нарешті завершено всі підготовчі та технічні роботи з встановлення меморіальної дошки на будинку за адресою Ainmillerstraße 35, в якому у 1919-1923 р.р. розміщувалося Консульство Української Народної Республіки в Мюнхені", - йдеться в повідомленні.

 

Напис зроблено українською та німецькою мовами: "У 1919-1923 рр. у цій будівлі розміщувалося Консульство Української Народної Республіки під керівництвом Василя Оренчука".

Дипломати висловили вдячність усім, хто долучився до реалізації проекту. Професор історії Ірина Матяш і ГО "Наукове товариство історії дипломатії та міжнародних відносин" провели дослідницьку роботу, мерія Мюнхена допомогла з проектною і дозвільною документацією, а фірма "Elina-St" виготовила дошку на спонсорських засадах.

Як повідомлялося, нещодавно в Могилів-Подільському районі Вінницької області пошуковці виявили масове поховання воїнів УНР

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.