Більшості громадян Росії не подобається, що СРСР розпався. ОПИТУВАННЯ

58% росіян, опитаних експертами "Левада-Центру", шкодують про розпад СРСР.

Згідно з результатами опитування "Ностальгія за СРСР", яке було проведено 24-28 листопада 2017 року, останній раз такі настрої були зафіксовані у 2013 році, коли ствердно на питання про ностальгію відповіли 57% опитаних, передає "Українська правда".

З 2013 року до 2017 ця цифра коливалася в межах 54-56%, і це не найвищий показник, починаючи з 1992 року: максимальна "туга" за СРСР була зафіксована у 2000-му році, коли "сумують" було 75%.

 
При цьому 52% опитаних упевнені, що розпаду СРСР можна було уникнути, 29%, що уникнути його було неможливо, не змогли відповісти 19%.

54% опитаних заявили, що шкодують про розпад Союзу, тому що зруйновано єдину економічну систему, 36% − тому, що люди втратили почуття приналежності до великої держави, 34% − через те, що зросла взаємна недовіра і жорстокість, 26% − що руйнуються зв'язку з родичами і друзями, 25% − тому, що втрачено почуття, що ти всюди, "як вдома".

Динаміка громадської думки має вікову специфіку, найменше ностальгії у людей у ​​віці 18-24, тобто у народжених вже після розвалу Союзу.

 
Опитування було проведено за вибіркою міського і сільського населення серед 1600 осіб у віці 18 років і старше в 137 населених пунктах 48 регіонів країни. Статистична похибка при вибірці 1600 осіб (з ймовірністю 0,95) не перевищує: 3,4% для показників, близьких до 50%, 2,9% для показників, близьких до 25% і 75%.
Як повідомлялося, кількість громадян Російської Федерації, які впевнені, що російський народ посідає особливе значення у світовій історії досягло максимуму за весь час досліджень.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.