"Залізна завіса" відкрита: розпочато розслідування комуністичних злочинів

13 грудня у Празі орган досудового слідства Баварської держави у Мюнхені (LKA München) розпочав розслідування за фактами вбивств німецьких громадян на "Залізній завісі" у колишній Чехословаччині.

Відповідну заяву про злочин було подано Європейською платформою пам’яті та сумління у серпні 2016 року разом з Генеральним прокурором ФРН, повідомили "Історичній правді" в Українському інституті національної пам'яті.

Вперше Німеччина розслідує факти вбивств власних громадян за кордоном у часи комунізму, і так само вперше розслідування, яке стосується комуністичних високопосадовців колишньої Чехословаччини, проводиться іншою країною.

У серпні 2016 році Європейська платформа пам’яті та сумління спільно з Генеральним прокурором ФРН подала заяву про злочин щодо п’яти епізодів, які стосуються вбивств німецьких громадян на кордоні Чехословаччини із Федеративною Республікою Німеччина та Австрією у часи комунізму.

Пізніше німецький федеральний суд вирішив, що розслідування має здійснювати влада Баварії. За останніми даними слідство проводитиме Орган досудового слідства Баварської держави у Мюнхені (Landeskriminalamt in München).

Платформі вдалося встановити щонайменше 67 досі живих осіб, які є відповідальними за смерть утікачів. На чолі усього ланцюжка знаходилися останні живі члени політбюро Комуністичної партії Чехословаччини Мілош Якеш (Milouš Jakeš), Любомир Штругаль (Lubomír Štrougal) і Петер Цолотка (Peter Colotka).

Однією з жертв став 18-річний Хартмут Тауц (Hartmut Tauz), на якого натравили собак прикордонної варти на кордоні з Австрією та залишили помирати, не надавши медичної допомоги, у серпні 1986 року.

Любомир Штругаль (1924 р. н) — член ЦК Компартії Чехословаччини з 1958 року, міністр внутрішніх справ Чехословацької Соціалістичної Республіки (1961—1965) та прем’єр-міністр ЧССР (1970—1988). Фото: Вікіпедія 

"Ми дуже раді, що Платформа пише юридичну історію, – каже Ніла Вінкельман, керуючий директор Платформи. – Досі з 1989 року Німеччина ніколи не розслідувала факти убивств утікачів з колишньої НДР [Німецької Демократичної Республіки] на "Залізній завісі" у країнах так званого Східного блоку. Так само, жодна країна ніколи не переслідувала комуністичних злочинців з іншої держави. Це означає, що нарешті невидимі межі колишнього Східного блоку подолано, і правосуддя стає все більш і більш загальною цінністю".

Відзначимо, що Європейська платформа пам'яті та сумління — це міжнародний проект, який досліджує злочини тоталітарних режимів у Європі в XX столітті. Проект створений 14 жовтня 2011 року в Празі під час саміту прем'єр-міністрів Вишеградської групи.

Від України членами Платформи є Український інститут національної пам'яті, Національний музей "Меморіал жертв Голодомору", Центр досліджень визвольного руху, Меджліс кримськотатарського народу і Громадська організація "Фонд збереження історії Майдану".

Нагадаємо, що один із проектів Платформи Justice 2.0 має за мету виявити ще живих організаторів та виконавців комуністичних злочинів у країнах Східної та Центральної Європи у період після Другої світової війни, забезпечення порушення та розслідування кримінальних справ проти цих осіб та їх притягнення до відповідальності.

Як повідомлялося, в липні цього року в Чехії виявили поховання шести польських жертв, загиблих від струму на кордоні Чехословаччини, за смерть яких відповідальний колишній комуністичний керівник МВС ЧССР Любомир Штругаль.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.