Статтю російського історика про Бандеру визнали екстремістською

Статтю російського історика Кирила Александрова "Бандера и бандеровцы: кем они были на самом деле" визнали екстремістською.

Статтю оприлюднила "Новая газета" у 2014 році, повідомляє російська служба Радіо "Свобода".

Кирило Александров. Фото: Радіо "Свобода"

Експерти з Російського педагогічного університету ім. Герцена виявили у статті виправдання воєнних злочинів. На цій підставі міський суд Санкт-Петербурга постановив заблокувати статтю, підтвердивши винесене раніше рішення Ленінського районного суду від 27 березня 2017 року.

Статтю визнали екстремістською попри те, що в ній не знайшли ані пропаганди національної вищості, ані ідей тероризму або нацистської символіки, ані закликів до повалення конституційного ладу в Росії, обурюється адвокат Натела Пономарьова.

Свій висновок про те, що стаття виправдовує воєнні злочини, експерти зробили тільки на підставі того, що Александров висловлює сумніви у співпраці прихильників Степана Бандери з нацистами, а також дає об’єктивну інформацію про дитинство і юність Бандери, що, на їхню думку, може викликати співчуття у читачів.

Натела Пономарьова вважає недопустимою ситуацію, коли один науковець вільно висловлює свою думку з теми, яка його цікавить, а інші вчені, вважаючи його думку неправильною, знаходять у його словах ознаки екстремізму.

Особливо тривожно це виглядає у такій галузі, як історія, де часто важко встановити точні факти, а тому допускаються різні думки, міркування й гіпотези.

Коли буде отримана мотивувальна частина судової постанови, адвокат обіцяє її оскаржити.

Як повідомлялося, Міністерство освіти і науки Російської Федерації скасувало надання ступеня доктора історичних наук Кирилові Александрову, який 2016 року захистив дисертацію "Генералітет і офіцерські кадри збройних формувань Комітету визволення народів Росії 1943—1946 рр.".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.