В Інтернеті відкрилася "Зала комунальної преси"

12 грудня Музей-архів преси та Центр демократії та верховенства права презентували “Залу комунальної преси”.

Це - інтерактивний онлайн-ресурс, на якому зібрані дані про усі комунальні друковані ЗМІ, що підлягають роздержавленню в Україні, передає сайт Центру демократії та верховенства права.

До уваги відвідувачів - електронна база 638 газет, що мають бути реформовані вже до кінця 2018 року.

 

Станом на кінець другого року реформи (усього їх три), вже роздержавилися 18% комунальних видань. Тож останній рік буде найбільш напруженим, протягом якого решта газет повинні вивести із числа засновників муніципальні органи.

Поки цей процес триває, кожен в режимі онлайн може ознайомитися з індивідуальною карткою видання на сайті, дізнатися про його засновників, сферу розповсюдження, стан реформування та, навіть, погортати і завантажити відсканований примірник.

Так виглядає індивідуальна картка видання в "Залі комунальної преси" 

Інтерактивна карта преси була створена Центром демократії та верховенства права у партнерстві з Музеєм-архівом преси та за підтримки Уряду Швеції.

 Інтерактивна карта преси

Нагадаємо, реформа державних та комунальних ЗМІ розпочалась 1 січня 2016 року після прийняття у грудні 2015-го відповідного закону, який передбачає обов’язкове роздержавлення друкованих ЗМІ, а як наслідок – припинення фінансування цих видань із державного та місцевих бюджетів.

Усі державні та комунальні газети  повинні реформуватися до кінця 2018 року, інакше їхні свідоцтва про реєстрацію будуть скасовані.

Роздержавлення, окрім іншого, має на меті підвищення якості друкованої преси через переформатування їхньої роботи, відповідно до запитів та особливостей ринку та конкуретного середовища. 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.