В Інтернеті відкрилася "Зала комунальної преси"

12 грудня Музей-архів преси та Центр демократії та верховенства права презентували “Залу комунальної преси”.

Це - інтерактивний онлайн-ресурс, на якому зібрані дані про усі комунальні друковані ЗМІ, що підлягають роздержавленню в Україні, передає сайт Центру демократії та верховенства права.

До уваги відвідувачів - електронна база 638 газет, що мають бути реформовані вже до кінця 2018 року.

 

Станом на кінець другого року реформи (усього їх три), вже роздержавилися 18% комунальних видань. Тож останній рік буде найбільш напруженим, протягом якого решта газет повинні вивести із числа засновників муніципальні органи.

Поки цей процес триває, кожен в режимі онлайн може ознайомитися з індивідуальною карткою видання на сайті, дізнатися про його засновників, сферу розповсюдження, стан реформування та, навіть, погортати і завантажити відсканований примірник.

Так виглядає індивідуальна картка видання в "Залі комунальної преси" 

Інтерактивна карта преси була створена Центром демократії та верховенства права у партнерстві з Музеєм-архівом преси та за підтримки Уряду Швеції.

 Інтерактивна карта преси

Нагадаємо, реформа державних та комунальних ЗМІ розпочалась 1 січня 2016 року після прийняття у грудні 2015-го відповідного закону, який передбачає обов’язкове роздержавлення друкованих ЗМІ, а як наслідок – припинення фінансування цих видань із державного та місцевих бюджетів.

Усі державні та комунальні газети  повинні реформуватися до кінця 2018 року, інакше їхні свідоцтва про реєстрацію будуть скасовані.

Роздержавлення, окрім іншого, має на меті підвищення якості друкованої преси через переформатування їхньої роботи, відповідно до запитів та особливостей ринку та конкуретного середовища. 

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.