АНОНС: Як реформувати державний календар: у Києві презентують аналітичний документ за результатами дискусії

У Києві презентують підготовану експертами групи "Політика національної пам’яті" Реанімаційного пакету реформ Зелену Книгу "Виклики законодавчого регулювання календаря державних свят".

У документі проаналізовано ключові події з 1917 року, що впливали на формування календаря свят, міжнародний досвід, аналіз поточного нормативного регулювання, позиції зацікавлених сторін — роботодавців та профспілок, різні думки щодо дискусійних дат, таких як 8 березня, 1-2 травня та 9 травня, а також розглянуто різні варіанти реформи.

Учасники презентації:

  • Анна Олійник — аналітик Центру досліджень визвольного руху, співавторка аналітичного документу "Виклики законодавчого регулювання календаря державних свят. Green paper", експерт групи "Політика національної пам'яті Реанімаційного пакету реформ;
  • Олена Суслова — правозахисниця, експерт із гендерних питань;
  • Едуард Курганський — представник бізнес-спільноти, власник компанії "Лессі";
  • Ганна Байкєніч — співробітниця Український інститут національної пам’яті.

Модератор — Володимир Бірчак, науковий співробітник Інституту історії церкви Українського католицького університету.

Реформування державного календаря свят є важливою складовою реформи політики національної пам’яті, а також актуальним завданням економічного порядку, переконані автори документу.

"Надмірна кількість неробочих святкових днів негативно впливає на економічну ситуацію в країні, мінімізує можливості роботи з інвесторами та донорами і назагал формує негативну репутацію бізнес-потенціалу України у світі. З іншої сторони, існуючий календар свят, що певною мірою залишився в спадок від СРСР, провокує суспільну конфліктність", — йдеться у документі.

Зелену книгу (Green Paper) "Виклики законодавчого регулювання календаря державних свят" підготували експерти групи "Політика національної пам’яті" Реанімаційного пакету реформ завдяки інституційній підтримці ГО "Центр UA".

Green Paper (Книга проблем) – документ, який аналізує проблеми державної політики у певній сфері, описує альтернативні шляхи вирішення проблеми та містить загальні висновки щодо варіантів, які підтримують стейкголдери, та ризики їх впровадження. 

15 грудня, п’ятниця, 10.00

Місце: Український кризовий медіацентр, вул. Хрещатик, 2.

Вхід вільний.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.