АНОНС: Нариси про пам'ятки історії Кримського ханату презентують у Києві

8 грудня в Києві презентують перевидання книги Олекси Гайворонського "Країна Крим. Нариси про пам'ятки історії Кримського ханату".

"Країна Крим" – так поетично можна перекласти назву "Qirim Yurti", якою мешканці Кримського ханства іменували свою державу. 

Автор книги – відомий кримський історик, письменник і телеведучий Олекса Гайворонський запрошує до подорожі по містах і селах цієї самобутньої та  загадкової країни.

 

Здійснити таку подорож у часі автору й читачам допоможуть історико-архітектурні пам'ятки, що збереглися на півострові з часів Золотої Орди і Кримського ханства. Ці пам'ятки пов'язані з таким широким колом історичних реалій і місцевих традицій, що знайомство з кожним з них здатне стати дивовижною зустріччю з далеким минулим Криму.

Книга багато ілюстрована авторськими фотографіями та архівними зображеннями.

8 грудня, п'ятниця, 19.00

Місце: Кримський дім (Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 9).

Організатор: видавництво "Майстер книг".

Вхід вільний.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.