АНОНС: Нариси про пам'ятки історії Кримського ханату презентують у Києві

8 грудня в Києві презентують перевидання книги Олекси Гайворонського "Країна Крим. Нариси про пам'ятки історії Кримського ханату".

"Країна Крим" – так поетично можна перекласти назву "Qirim Yurti", якою мешканці Кримського ханства іменували свою державу. 

Автор книги – відомий кримський історик, письменник і телеведучий Олекса Гайворонський запрошує до подорожі по містах і селах цієї самобутньої та  загадкової країни.

 

Здійснити таку подорож у часі автору й читачам допоможуть історико-архітектурні пам'ятки, що збереглися на півострові з часів Золотої Орди і Кримського ханства. Ці пам'ятки пов'язані з таким широким колом історичних реалій і місцевих традицій, що знайомство з кожним з них здатне стати дивовижною зустріччю з далеким минулим Криму.

Книга багато ілюстрована авторськими фотографіями та архівними зображеннями.

8 грудня, п'ятниця, 19.00

Місце: Кримський дім (Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 9).

Організатор: видавництво "Майстер книг".

Вхід вільний.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.