Спецпроект

АНОНС: У Києві презентують книгу про успішне повстання в нацистському таборі

28-го листопада в музейно-виставковому центрі "Музей історії міста Києва" відбудеться презентація книги "Прорив у Безмертя. Повстання у Собіборі"

Це видання присвячено повстанню у Собіборі − одному з двох в історії Другої світової війни успішних повстань у таборах смерті та єдиному здійсненому євреями з України, радянськими військовополоненими.

Вперше українською мовою під однією обкладинкою зібрано спогади організатора повстання Олександра Печерського, поему Марка Гейлікмана "Люка", що дала початок міжнародному проекту пам’яті героїв цього повстання, й інтерв’ю його активного учасника, мешканця Києва Аркадія Вайспапіра.

Видання є частиною міжнародної кампанії з меморіалізації О. А. Печерського та його бойових товаришів, зокрема з нагородження учасників повстання державними нагородами.

 

На презентації буде представлена книга, а також відбудеться дискусія по темі меморіальної роботи довкола історії повстання та його учасників. Буде презентовано фрагменти з художнього фільму привсяченому повстанню, вихід якого планується у 2018 році. 

Програма події:

  • Презентація книги "Прорив у безсмертя. Повстання у таборі Собібор"
  • Перший показ фрагментів з художнього фільму
  • Дискусія учасників та гостей заходу

Модератор:

Леонід Фінберг, директор Центру Юдаїки

Учасники:

Лариса Москаленко, упорядник книги, координатор міжнародного проекту з увічнення памяті героїв Собібору в Україні

Тетяна Пастушенко - дослідниця історії Другої світової війни, досвіду радянських військовополонених та в’язнів нацистських концтаборів.

Подія відбувається в межах проекту "Вчимося пам’ятати" та "Майстерні Пам’яті" - виставки проектів освітньої та меморіальної роботи з історії Голокосту в Україні. Під час виставки проходить ряд публічних подій: презентації книжкових видань та освітніх ініціатив, кінопокази та дискусії. Виставка триває до 18 грудня. 

8 листопада о 18:00 

Місце: Музей історії міста Києва (вул. Б. Хмельницького, 7, 4 поверх, конференц-зала).
Вхід вільний.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.