Спецпроект

АНОНС: 25 листопада Україна вшанує жертв Голодомору

Голодомор — помста за свободу. Історики пояснюють: Сталін організував геноцид, щоб покарати українців за незалежність 1917—1921 років.

25 листопада українці та світ, як і щороку, вшанують пам’ять убитих Голодомором 1932–33 років. Жалобні заходи традиційно відбуваються також у 32 країнах світу.

Національні пам’ятні заходи до 84 роковин геноциду пройдуть під гаслом "Голодомор — помста за свободу, помста за революцію".

 

Як відомо, у 1917—1921 українці відродили власну державність. Українська революція не лише повернула нашу Батьківщину на мапу світу. Нова держава задекларувала демократичний лад та дотримання основних прав і свобод людини.

Із перших днів Українська Народна Республіка протистояла російській інформаційній та військовій агресії. Втім війна більшовиків проти України не завершилася із падінням державності.

 

Уже через десятиліття більшовики завдадуть остаточного, на їх думку, удару по окупованій Україні. В Інституті національної пам’яті пояснюють: насильницьке вилучення продовольства, блокада сіл та цілих районів, заборона виїзду за межі охопленої голодом України, репресії  — все це мало знищити українське прагнення незалежності й самих українців.

"Голодомор — це помста за свободу. Українців карали смертю за здобуту незалежність від імперій. Геноцид знищив ключові свободи: мільйони позбавлені життя, в країну повернено рабство — селянам обмежили пересування і відібрали паспорти, колгоспи застосовували примусову працю, люди не могли сподіватися на недоторканість житла, не мали свободи релігії, їх обмежили в культурних правах. Але режим не зумів досягнути головного — Україну не зламали. І свою незалежність ми змогли підтвердити вже 1991 року", — говорить Володимир В’ятрович, історик, Голова Українського інституту національної пам’яті.

 

Всесвітньовідома історик, лауреат Пулітцерівської премії Енн Епплбом, яка перебуває з візитом у Києві, зокрема з нагоди виходу її нової книги "Червоний голод: Війна Сталіна проти України" відзначила під час виступу на Благодійному вечорі Києво-Могилянської академії: "Історія Голодомору — це трагедія, але історія України — не трагедія. Незважаючи на мільйони вбитих під час війни Сталіна проти України, ваша країна є на мапі світу".

Національні пам’ятні заходи розпочнуться у Києві о 14.30 біля Меморіалу жертв Голодомору.

О 16:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання, під час якої мільйони українців запалюватимуть свічки біля Меморіалів Голодомору та на підвіконнях осель.

Український інститут національної пам'яті розробив та пропонує використовувати наступні візуальні матеріали.

 

Інститут нагадує, що в день пам’яті жертв Голодомору українські телеканали та радіо мовлять у режимі жалоби. УІНП звертається до всіх медіа вшанувати пам’ять мільйонів убитих під час геноциду, розмістивши в цей день в ефірі та на перших шпальтах знак пам’яті Голодомору або свічку.

Нагадємо, Голодомор — злочин геноциду проти Українського народу, результат спеціально організованого комуністичним керівництвом штучного голоду у 1932–1933 роках, що спричинив загибель майже чотирьох мільйонів людей.

Визнання Голодомору 1932—1933 років геноцидом Українського народу законодавчо закріплено Законом України "Про Голодомор 1932—1933 років в Україні".

Голодомор залишається історичною темою, що демонструє найбільший консенсус українців в оцінці минулого. За цьогорічною соціологією, 77% вважає його геноцидом.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.