Сквер імені Косіора в Києві перейменували на честь полковника Болбочана

21 листопада депутати Київради перейменували сквер ім. Станіслава Косіора на честь Петра Болбочана.

Сквер, що на вул. Cічових Стрільців, 86, перейменували 85-ма голосами на пленарному засіданні Київської міської ради, повідомляє її прес-служба.

Відповідне громадське обговорення тривало з 1 березня по 1 травня 2017 року на єдиному веб-порталі територіальної громади Києва. З-поміж 375 учасників голосування 294 висловилося за перейменування.

Петро Болбочан

ДОВІДКА:

Петро Болбочан (1883—1919) — полковник Армії УНР, у 1918 році брав участь в обороні Києва проти червоноармійських частин Муравйова, у 1918—1919 роках командував Окремою Запорізькою дивізією та Запорізьким корпусом. Провів Кримську операцію зі звільнення півострова від радянської влади і частин Червоної армії. У листопаді—грудні 1918 року на керував антигетьманським повстанням на Харківщині.  

Станіслав Косіор (1889—1930) — Перший секретар ЦК КП(б)У в 1934—1938 роках, один із організаторів Голодомору 1932—1933 років.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.