АНОНС: як і навіщо Україні реформувати календар державних свят? Запрошення на каву з експертами

Група "Політика національної пам’яті" Реанімаційного пакету реформ та Центр досліджень визвольного руху запрошують медіа на ранкову прес-каву, щоб поговорити про реформу державного святкового календаря.

Розмова відбудеться 24 листопада в офісі Реанімаційного пакету реформ у Києві.

Уже близько року експерти випрацьовують спільну позицію щодо того, як має виглядати український офіційний календар. 16 листопада Верховна Рада проголосувала за те, щоб 25 грудня (Різдво) було вихідним днем, а 2 травня стало робочим. Про це внесуть відповідні зміни до Кодексу законів про працю України.

Окрім цього залишається ще багато відкритих питань:

  • чи варто скорочувати загальну кількість вихідних?
  • чи потрібно регулювати це питання окремим законом?
  • як бути з переносом вихідних днів, коли свято випадає на суботу чи на неділю?
  • що робити з такими дискусійними питаннями як святковий робочий/неробочий день 8 Березня?
  • як мають бути забезпечені права релігійних спільнот та національних меншин у контексті святкових днів?

Це питання, які торкаються інтересів багатьох зацікавлених сторін: працівників державного сектору, підприємців, профспілкових організацій, релігійних спільнот, національних меншин, правозахисних організацій, уряду тощо.

Експерти, які візьмуть участь в обговоренні:

Сергій Рябенко  — начальник Відділу правового забезпечення Українського інституту національної пам’яті;

Лілія Стиренко — заступниця виконавчого директора ПАТ "НСТУ" (UA: Перший), раніше в.о. заступника голови Держпродспоживслужби;

Олекса Петрів — митрофорний протоієрей Української Греко-Католицької Церкви;

Ольга Куришко — адвокаційний експерт КримSOS;

Максим Васін — виконавчий директор Інституту релігійної свободи;

Вячеслав Рой — голова Федерації профспілок працівників малого та середнього підпримництва України, член Платформи громадянського суспільства "Україна-ЄС";

Едуард Курганський — підприємець, компанія "Лессі".

Модератор дискусії: Ігор Розкладай — головний експерт групи "Політика національної пам’яті" Реанімаційного пакету реформ, юрист Інституту Медіа Права.

До розмови з експертами запрошують представників медіа, які мають інтерес у висвітленні теми та хочуть безпосередньо поспілкуватись із зацікавленими сторонами.

24 листопада, п'ятниця, з 9:00 до 10:30

Місце: офіс Реанімаційного пакету реформ (Київ, вул. Ольгинська, 6А, другий поверх).

Попередня реєстрація журналістів обов’язкова та проводиться за телефоном: 096 366 29 87 (Анна Олійник).

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.