Співголова Польсько-українського форуму істориків подав у відставку

Професор Вальдемар Резмер подав у відставку з посади співголови Польсько-українського форуму істориків, утвореного в травні 2015 року.

Про це він оголосив на зустрічі польського складу Польсько-українського форуму істориків з керівництвом Інституту національної пам’яті Польщі (ІПН) 17 листопада в Варшаві.

Відповдіну інформацію опублікував сайт "Товариства вшанування пам’яті жертв злочинів українських націоналістів у Вроцлавi".

 Професор Вальдемар Резмер 

Обґрунтовуючи своє рішення, професор Резмер нагадав, що метою Форуму було відновлення і підтримка фактичного польсько-українського історичного діалогу, зокрема стосовно найбільш драматичного періоду у спільних діях обох народів – у 1939—1947 роки, спільне досягнення в ретельний і професіональний спосіб  реконструкції польсько-української історії в ті роки.

Так він розумів мету, погоджуючись на участь у форумі і  беручи на себе обов’язки заступника голови того утворення.

Резмер повідомив, що більше не бачить сенсу в засіданнях форуму, на яких "замість займатися автентичними проблемами важкої польсько-української історії, будуть дебатувати про чергові випадки її фальшування чи викривлення".

На його думку, історичні факти однозначні, тож він не може більше сприймати релятивізації історії та опускання до політичних чи ідеологічних і пропагандистських потреб.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.