У польському Щецині демонтували пам'ятник подяки Червоній армії

У центрі польського Щецина повністю розібрали пам’ятник подяки радянській армії.

Про це повідомили у міській адміністрації Щецина, передає "Українська правда" з поисланням на Polskie Radio.

Протягом найближчих декількох днів демонтують також цоколь.

"З середи триває розбір пам’ятника. Нині демонтовано колону, протягом найближчих днів буде розібрано фундамент монумент", - сказала речниця міської адміністрації Щецина Сильвія Циза-Сломська.

Вона додала, що "під час демонтажу забезпечили барельєфи та частини скульптури".

Міська влада сповістила, що фігурні композиції та герби міст у 2018 році будуть виставлені у південно-східній воєнній частині Центрального цвинтаря у Щецині. На місці буде також інформація про історію пам’ятника.

Щецинська архітектонічна майстерня Archaid у березні виграла конкурс на облаштування площі, на якій нині стоїть пам’ятник.

"Після ремонту це буде простір для жителів міста з лавками та зеленими насадженнями, Також там проводитимуть виставки та заходи. Це буде продовження Квіткової алеї", - додала Циза-Сломська.

Влада Щецина планує також розібрати ще один радянський монумент - Пам’ятник тим, хто підкорив Щецин. Однак термін його демонтажу поки не вибрано.

Нагадаємо, 21 жовтня у Польщі набув чинності закон про заборону пропаганди комунізму чи іншого тоталітарного устрою. Він передбачає знесення пам’ятників та пам’ятних знаків, які віддають шану комунізму.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.