Онлайн з’явилась інформація про мешканців Волині 1920-30-х років

Нещодавно на польському сайті "Шукай в архівах" з’явились нові документи, що стосуються міста Луцька, Волинської області та її мешканців міжвоєнного періоду.

Зокрема на сайті можна переглянути цікаві документи, що стосуються ув’язнених Луцької тюрми в 1939 році, які були засуджені за комуністичну діяльність, пише "ВолиньPost"

Для здійснення пошуку варто вказати прізвище, населений пункт чи парафію. Мова пошуку: польська, англійська, німецька. "Шукай в архівах" забезпечує онлайн доступ користувачів до архівних даних системи, документів та оцифровані копії.

У вільному доступі перебувають журнали повітового коменданта державної поліції в Луцьку, що стосується роботи слідчого, арештів, канцелярської роботи, дорожних положень, інструкція про поведінку при проходженні через польсько-радянський кордон (1934-1936 рр.). 

 Фотографії із особових справ волинян із сайта "Шукай в архівах" 
 

Можемо ознайомитись із інформацією про кримінальну злочинність на території Волинського воєводства. Доступні протоколи, записки розслідувань, подання, кореспонденція за період 1938-1939 рр.

В алфавітному списку перераховані особи, які були затримані на території Волинського воєводства, за приналежність до Комуністичної партії Західної України в 1939 році. Судові вироки проти осіб з території Волинського воєводства, які були обвинувачені за антидержавну діяльність. 

На інтернет-сторінці є перелік осіб, заарештованих на території Волинського воєводства, які були звинувачені в 1939 році за приналежність до ОУН. Справи містять особисту інформацію, фотографії, документи. 

 Лист слідчого управління поліції в Луцьку до головного командування поліції з приводу звільнення з ув'язнення українця Івана Оксенчука з м. Олика, що в сучасній Волинській області

Доступні списки осіб, підозрюваних у намірі перетину кордону з СРСР. Справи містять їх паспорти, військові документи, заяви, запитальники, дактилоскопічні листки, замітки, фотографії, кореспонденцію.

Цікавою є також інформація про фальшування грошей на території Волинського воєводства, щодо цього представлені протоколи розслідувань, кореспонденція та фотографії за 1930-ті роки.

Додаємо фотографії із особистих справ волинян із сайту "Шукай в архівах".

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.