У Польщі заявили, що не можуть обирати Україні героїв, але про злочини УПА не змовчать

Варшава не може вказувати Києву, яких героїв обирати, але про злочини УПА проти поляків на Волині мовчати теж не може.

Про це в інтерв'ю виданню wPolityce заявив голова Інституту національної пам'яті (IPN) Польщі Ярослав Шарек, передає "Українська правда".

"IPN не може визначати українському народу, яких героїв він повинен собі вибрати. Однак інститут не може мовчати про злочини проти поляків, здійснених на Волині та у східній Малопольщі", - заявив Шарек.

На думку Ярослава Шарека, Степан Бандера, який під час трагічних подій на Волині в 1943 році перебував у німецькому концентраційному таборі, теж несе відповідальність за ці події.

"Лідер завжди несе політичну відповідальність за роботу підлеглих. Я можу навести приклади політиків, які вели тоталітарні держави і не вбивали жодну людину", - заявив Шарек.

Разом з тим, Шарек вважає, що українців і поляків можуть об'єднувати інші герої, наприклад, Симон Петлюра чи генерал Марко Безручко, який захищав місто Замостя від більшовиків.

Крім того, об’єднувальними темами він вважає Голодомор в Україні, підпільну діяльність католицької церкви, служіння польських священиків серед українців, діяльність антикомуністичних активістів у 1970-х роках.

Шарек додав, що попри розбіжності шанси на діалог між Польщею і Україною існують. Наприклад, у сфері обміну архівними документами. 

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.