Три десятки організацій столиці закликають Київраду завершити декомунізацію вулиць міста

Київська міська рада має завершити перейменування вулиць столиці, які підпадають під дію закону про декомунізацію, а також увічнити в міській топоніміці визначних діячів українського визвольного руху Миколу Міхновського та Людмилу Фою, - з таким відкритим листом до депутатів звернулись три десятки громадських організацій.

Звернення громадськості спровокували події на засіданні Київської міської ради 12 жовтня 2017 року. Тоді деякі депутати, у тому числі й значна частина депутатів фракції "Солідарність", вирішили заблокувати здійснення топонімічних змін та виконання Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" у столиці.

Зокрема, пишуть активісти, ідеться перейменування вулиць Петровського, Семашка, Генерала Наумова, проспекту Героїв Сталінграда та інших об’єктів, які є символікою доби панування КПРС.

Громадськість також висловила своє обурення тим, що міська рада столиці не спромоглася увічнити в міській топоніміці таких визначних діячів українського визвольного руху як Микола Міхновський та Людмила Фоя, незважаючи на те, що ці пропозиції пройшли усі необхідні формальні процедури і були підтримані переконливою більшістю киян на громадських обговореннях.

"Життя Міхновського безпосередньо пов'язане з Києвом, адже він тут мешкав, навчався, а також брав активну участь в розбудові війська Української Народної Республіки. Окрім того, якраз цього року Україна відзначає 100 років від початку Української революції 1917 року, одним з основних натхненників якої був саме Микола Міхновський", — пояснює Максим Кобєлєв, голова громадської ініціативи "Дріжджі".

Також у 2017 році Україна на державному рівні відзначає 75-ту річницю створення УПА, легендарною розвідницею якої була киянка Людмила Фоя.

"Ганебно, що у рік, коли Україна відзначає ювілеї настільки важливих подій національної історії, Київрада не просто гальмує "декомунізацію" столиці та наповнення столичного публічного простору українським змістом, а навіть відверто ігнорує волю киян, які однозначно висловилися на користь таких перейменувань", — обурюються активісти.

Громадські організації закликали депутатів Київради виконати вимоги українського законодавства, продовжити очищення столиці від топонімічного колоніального спадку і нарешті реалізувати волю киян, підтримавши усі пропозиції перейменувань, які містяться в  проекті рішення Київської міської ради №08/231-4799 від 05.12.2016 "Про перейменування проспекту, бульварів, вулиць, провулків, уточнення назв та повернення історичної назви у місті Києві".

"Раніше керівництво міста та депутати Київради не раз демонстрували державницьку позицію. Сподіваємось, що і цього разу депутати ухвалять рішення на користь України і на користь майбутнього, а не в догоду минулому та дріб’язковим політичним інтересам", — сподіваються підписанти.

Звернення підписали:

  • Громадська ініціатива "Дріжджі"

  • Громадський сектор Євромайдану

  • ГО "C14"

  • ГО "Братство АТО"

  • БО "Фонд оборони України"

  • ГО "Вогонь відродження"

  • Спілка ветеранів війни з Росією

  • Спілка Української Молоді в Україні

  • Всеукраїнська громадська організація "Не будь байдужим!"

  • Центр Національного Відродження

  • Національний центр правозахисту

  • 16 сотня Самооборони Майдану

  • Громадянський рух "Відсіч"

  • Ініціатива "Україномовний Київ"

  • Київське міське об’єднання ГО "Всеукраїнське Товариство "Просвіта" ім. Т.Шевченка"

  • Київська міська організація Товариства "Меморіал" імені Василя Стуса

  • ГО "Країна гідних людей"

  • ГО "За комфортне життя"

  • ГО "Голінська сотня"

  • ГО "Молодьожка"

  • Рух "Простір свободи"

  • ГО "Асоціація молодіжних громадських ініціатив та організацій"

  • Молодіжний націоналістичний конгрес

  • ГО "Мегамарш"

  • Ініціатива "Бойкот російської попси"

  • Ініціатива "Бойкот російського кіно"

  • Об'єднання студіюючої молоді "Зарево"

  • ВГО "Молодий Народний Рух"

  • ГО "За українськомовний Київ"

  • Інститут реформ та розвитку Києва

  • Мережа "Вільні Люди"

Як повідомлялося, відомі інтелектуали закликали міську владу Львова надати ім'я польського політичного і громадського діяча, прихильника співпраці з Україною Яцека Куроня.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.