250 документів і світлин представляє виставка “100 років боротьби: Українська революція 1917-1921”

15 листопада у Києві відкрилась виставка “100 років боротьби: Українська революція 1917-1921”. Інсталяція розповідає в простій та цікавій формі про події Української революції.

Експозиція з 20 банерів приурочена 100-річчю проголошення Української Народної Республіки та діятиме до кінця року в центрі столиці — біля фасаду Головного поштамту. У дизайні експозиції задіяно більш ніж 250 унікальних документів та фотографій, повідомляє прес-служба Українського інституту національної пам'яті.

Усі фото: перс-служба УІНП 

"Цьогоріч Україна відзначає століття Української революції 1917-1921 років. А 20 листопада будемо згадувати ще одну важливу дату - 100 років проголошення Української Народної Республіки. Цей крок став одним із найважливіших на шляху до створення українцями незалежної держави, її перетворення в самостійний суб’єкт міжнародної політики" - розповів Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

 

Урядовець нагадав, що на відзначення ювілею вже відбулися урочиста сесія Верховної Ради України з нагоди століття українського парламентаризму та урочисте засідання Кабінету Міністрів з нагоди 100-ліття першого українського уряду.

"Проте виставка, яку ми презентуємо сьогодні не лише про згадані події. Її завдання показати весь перебіг Української революції, визрівання політичної еліти та суспільства від ідей автономії до цілковитої незалежності, та головне до готовності захищати цю незалежність із зброєю в руках. Українська революція 1917-1921 років — один із найважливіших для нас уроків історії, який демонструє жертовність українців у боротьбі за свободу, а разом з тим застерігає як дорого може коштувати незгода між ними", — додав В’ятрович.

 
 

Виставка розповідає десять історій провідників революційного руху та детально висвітлює різні аспекти творення Української державності 19171921 рр.

"Співробітники Українського інституту національної пам’яті вирішили підготувати цю виставку і розповісти про те, якою була революція 1917—1921 рр., хто її очолював, які були її здобутки і досягнення. Це важливо, оскільки радянська історіографія усіляко спотворювала цю подію, а тепер ми маємо відновлювати правдиву історію Української революції. У виставці представлена галерея видатних діячів, її лідерів, які формували ідеологію і порядок денний революційного руху", зазначив один з авторів виставки Ярослав Файзулін.

 

Завдяки інсталяції всі охочі можуть перенестися в минуле століття та ознайомитися як починаючи з весни 1917 року відбувалося становлення української держави — розбудовувався державний устрій, працювали урядові організації, вводилась українська грошова одиниця, діяла церква, розвивалися власне військо і флот, освіта й культура.

Виставка діятиме півроку. Банерний варіант виставки буде розтиражовано та передано усім обласним адміністраціям до 22 січня 2018 року.

Автори виставки: Володимир В’ятрович, Ярослав Файзулін, Вікторія Яременко, Віталій Огієнко, Анатолій Хромов, Богдан Короленко, Зоя Бойченко, Наталія Бик.

Дизайнери: Ганна Беркутова, Ольга Сало.

Організатор виставки: Український інститут національної пам’яті.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.