На Львівщині перепоховали останки військових трьох армій Першої світової війни

У селі Нижня Рожанка Сколівського району Львівської області відбулося перепоховання 91 останку військовиків, які загинули в Карпатах у роки Першої світової війни.

Невідомі санітарні поховання були виявлені працівниками меморіально-пошукового підприємства "Доля", що при Львівській обласні раді, в 2016-2017 роках, повідомляє ІА ZIK.

За віднайденими артефактами пошуковці визначили, що серед полеглих найбільше вояків кайзерівської армії Німецької імперії, а також військових Австро-Угорської та Російської імперій.

 

У церемонії перепоховання взяли участь гості з Німеччини, зокрема керівник юридичного та консульського відділу посольства ФРН в Україні Єнс Крауз-Массе та представники Німецької народної спілки догляду за військовими похованнями.

Українську сторону представляли відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті учасників АТО, жертв війни та політичних репресій, директор КП ЛОР "Доля" Святослав Шеремета, представники Сколівської районної влади та Славської ОТГ, пошуковці КП ЛОР "Доля" та велелюдна громадськість села Нижня Рожанка.

Фото: ZIK

Як зазначив у коментарях Святослав Шеремета, завдяки кропітким старанням пошуковців підприємства "Доля" упродовж двох років було віднайдено майже сотню останків солдатів та офіцерів, які полягли на Карпатських хребтах в період Першої світової війни.

Фото: ZIK

"Ось і ще 91 вояк отримав довгоочікувану заупокійну молитву у цей благословенний Богом сонячний день. Сьогодні полеглих в Карпатах воїнів за християнським звичаєм та з військовими почестями перепоховано на збірному меморіальному цвинтарі в селі Нижня Рожанка. Пошуковці КП "Доля" й надалі продовжуватимуть роботи з виявлення невідомих поховань", – зазначив Святослав Шеремета. 

Фото: ZIK

Як повідомлялося, у Санкт-Петербурзі під час будівництва дорожної розв’язки в Пушкінському районі частково зруйнували офіційне військове поховання.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.