Білий дім ушанував 7 листопада як Національний день пам’яті жертв комунізму

У США Білий дім із нагоди сотих роковин більшовицького перевороту в Росії, відомого також як Жовтнева революція, 1917 року оприлюднив заяву, в якій визначив цей день як Національний день пам’яті жертв комунізму.

Про це повідомляє Радіо "Свобода".

"Більшовицька революція призвела до постання Радянського Союзу і його темних десятиліть репресивного комунізму, політичної філософії, несумісної зі свободою, добробутом і гідністю людського життя", – мовиться в заяві.

У ній нагадано, що за останнє століття комуністичні тоталітарні режими по всьому світі вбили понад 100 мільйонів людей, а ще незліченно більше людей було змушене зазнати експлуатації, насильства і невимовного спустошення.

"Ці кроки, здійснені під брехливим приводом визволення, систематично окрадали невинних людей, позбавляючи їх Богом даних прав на вільне сповідання віри, свободу зібрань і незліченних інших прав, які ми вважаємо священними і недоторканними. Громадяни, які пригнули свободи, зазнавали поневолення з боку держави через примус, насильство і страх", – заявили в Білому домі.

"Сьогодні ми згадуємо тих, хто загинув, і тих, хто продовжує страждати під владою комунізму. В пам’ять про них і на честь нестримного духу тих, хто відважно боровся за розповсюдження свободи і вільних можливостей по всьому світі, наша нація підтверджує рішучий і твердий намір світити світлом свободи всім, хто прагне світлішого, вільнішого майбутнього", – мовиться в заяві прес-служби Білого дому США.

Нагадаємо, рівно 100 років тому, 7 листопада 1917 року в Петрограді група більшовиків на чолі з Володимиром Леніним (Ульяновим) здійснила збройний переворот, яким повалила демократичний революційний уряд і захопила владу. До чого призвела радянська влада в Україні, читайте в довідці Українського інституту націоанльної пам'яті.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.