Кількість комуністичних вулиць у Білорусі перевищує національні в 20 разів. ІНФОГРАФІКА

У Білорусі кількість вулиць із національними назвами у 20 разів менша за вулиці з радянськими.

Про це повідомляє білоруська служба "Радіо "Свобода", в чиєму розпорядженні є топографічні дані компанії "Яндекс".

Наприклад, сукупна довжина всіх білоруських вулиць Леніна складає 440 км, Жовтневих – 382 км, а Радянських вулиць – 698 км.

У той же час, вулиць із національними назвами в Білорусі в 10—20 разів менше, ніж із радянськими. Протяжність усіх вулиць імені керівника польського антиросійського повстання 1863—1864 років Костянтина Калиновського складає всього 33 км, першодрукаря Франциска Скорини – 49 км, вулиць Незалежності – 40 км.

Джерело: білоруська служба Радіо "Свобода" 

Причому національні назви зосереджені переважно в західній і центральній Білорусі. Вулиць і проспектів Незалежності на Гомельщині та Могильовщині немає зовсім. 

У компанії "Яндекс" уточнили, що дані можуть бути неповними, оскільки до уваги бралися тільки ті вулиці, які нанесені на "Яндекс-карти".

Як повідомлялося, у Вітебську на виставці "Час жінок" показали холодець у вигляді голови Володимира Леніна. Після того експозицію достроково закрили.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.