У Білорусі передчасно закрилася виставка через голову Леніна з холодцю. ФОТО

У Вітебську (Білорусь) на виставці "Час жінок" показали холодець у вигляді голови Володимира Леніна. Після того експозицію достроково закрили.

Експонат під назвою "12 ножів у спину революції" створила Анастасія Гончарова, повідомляє білоруська служба "Радіо "Свобода". За її словами, добір матеріалу це своєрідний жіночий спосіб виразитися, адже харчові продукти – це те з чим працює будь-яка жінка.

Холодцева голова "вождя пролетаріату" зварена зі свинини й важить 700 грамів. Містить традиційні добавки – моркву, горошок і перець. Нетрадиційними Анастасія називає матеріали форми, в яку заливали холодець.

Фото: Радіо "Свобода"

За її словами, це є символічним: Жовтнева революція також замислювалася як щось "їстівне", світле, а в дійсності втілилася в червоний терор, голодомор і громадянську війну. Хоча, в той же час, якихось політичних мотивів художниця не переслідувала.

"Офіційна причина демонтажу виставки — те, що "в нас є прихильники Леніна, і цей арт-об’єкт може образити їхні почуття", — каже анастасія Гончарова. — Прийнято рішення демонтувати всю виставку, тому що це "цілісний проект".

Про жодні скарги на експонат ані авторці, ані організаторам, ані Центру сучасного мистецтва, де виставку демонстрували, невідомо. Гончарова вважає, що дав про себе знати страх, вихований у людях у радянський час.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.