Німецький пенсіонер прийяв гігантський кабачок за бомбу часів Другої світової

У німецькій землі Баден-Вюртемберг літній чоловік викликав надзвичайну службу через 5-кілограмовий цукіні.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на Spiegel Online.

Як розповіли в поліції, 81-річний мешканець міста Бреттен поблизу Карлсруе зателефонував їм і схвильовано повідомив про знахідку, яка на його думку, була снарядом часів Другої світової війни.

На місце прибули поліцейські і працівники надзвичайної служби і виявили "об’єкт, що виглядає дуже схожим на бомбу". Однак це була не бомба, а 40-сантиметровий цукіні вагою приблизно 5 кілограмів.

 

У поліції припускають, що овоч перекинули через паркан у садок чоловіка.

У Німеччині регулярно знаходять бомби часів Другої світової війни. Через часом доводиться евакуювати десятки тисяч людей. 

Як повідомлялося, 16 жовтня берлінський суд засудив 88-річну мешканку землі Північний Рейн-Вестфалія до шести місяців в'язниці за заперечення Голокосту.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.