Латвійський Сейм зрівняє всіх учасників Другої світової війни

У четвер, 2 листопада, Сейм Латвії у другому читанні схвалив законопроект про присвоєння статусу учасника Другої світової війни.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на Delfi.

Як говориться в анотації, мета цього кроку - визнати заслуги громадян Латвії, які брали участь у цьому глобальному конфлікті, незалежно від того, проти кого вони воювали: нацистської Німеччини і її союзників чи проти СРСР.

Також в законі буде прописано, що Латвія не несе юридичної відповідальності за скоєне окупаційними силами під час її окупації. А також що Латвія як самостійна держава у воєнних діях під час Другої світової участі не брала.

Учасниками Другої світової війни планують визнати тих жителів, які станом на 17 червня 1940 року було громадянами Латвії або легально приїхали сюди на постійне місце проживання.

У статусі учасника Другої світової війни буде відмовлено представникам націонал-соціалістичної партії нацистської Німеччини, її парамілітарних структур, таємної поліції і служб безпеки.

Те ж стосується осіб, яких засуджено за злочини проти людства, а також співробітників КГБ СРСР і ЛССР, за винятком тих, які за радянських часів працювали на адміністративно-господарських та пов'язаних з плануванням і фінансами посадах.

Учасникам Другої світової війни планують видавати свідоцтво встановленого зразка і пам'ятний нагрудний знак. Самоврядування матиме право вирішувати питання про надання соціальних гарантій учасникам Другої світової війни і в рамках своїх бюджетів виділяти їм допомогу, пільги зі сплати муніципальних зборів або в отриманні послуг.

Латвійський Сейм ще повинен розглянути цей законопроект в остаточному читанні.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.