Латвійський Сейм зрівняє всіх учасників Другої світової війни

У четвер, 2 листопада, Сейм Латвії у другому читанні схвалив законопроект про присвоєння статусу учасника Другої світової війни.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на Delfi.

Як говориться в анотації, мета цього кроку - визнати заслуги громадян Латвії, які брали участь у цьому глобальному конфлікті, незалежно від того, проти кого вони воювали: нацистської Німеччини і її союзників чи проти СРСР.

Також в законі буде прописано, що Латвія не несе юридичної відповідальності за скоєне окупаційними силами під час її окупації. А також що Латвія як самостійна держава у воєнних діях під час Другої світової участі не брала.

Учасниками Другої світової війни планують визнати тих жителів, які станом на 17 червня 1940 року було громадянами Латвії або легально приїхали сюди на постійне місце проживання.

У статусі учасника Другої світової війни буде відмовлено представникам націонал-соціалістичної партії нацистської Німеччини, її парамілітарних структур, таємної поліції і служб безпеки.

Те ж стосується осіб, яких засуджено за злочини проти людства, а також співробітників КГБ СРСР і ЛССР, за винятком тих, які за радянських часів працювали на адміністративно-господарських та пов'язаних з плануванням і фінансами посадах.

Учасникам Другої світової війни планують видавати свідоцтво встановленого зразка і пам'ятний нагрудний знак. Самоврядування матиме право вирішувати питання про надання соціальних гарантій учасникам Другої світової війни і в рамках своїх бюджетів виділяти їм допомогу, пільги зі сплати муніципальних зборів або в отриманні послуг.

Латвійський Сейм ще повинен розглянути цей законопроект в остаточному читанні.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.