У Словаччині знайшли помешкання давніх мисливців на мамонтів

Археологи знайшли в Словаччині стоянку первісних мисливців, вік якої становить приблизно 25 тисяч років.

Знахідка розташована недалеко від міста Нове Место, в регіоні, який межує з Чехією і Австрією, пише "Новое время" з посиланням на сайт Stopru.org.

 

Археологи розкопали фрагменти хатини, яка була зроблена зі стовбурів молодих дерев, імовірно, беріз. Кожне дерево було акуратно підрубане кам'яною сокирою й досягало приблизно 3 метри завдовжки.

"Я не пам'ятаю, щоб у Європі до нас знаходили щось подібне. Зараз у нас є точні докази, що для будівництва своїх домівок древні мисливці використовували дерево", - підкреслив керівник розкопок Ондрей Жар.

Неподалік від стоянки була велика кількість кісток мамонтів. Як встановили палеонтологи, це були молоді тварини, які, можливо, відбилися від стада.

Кілька років тому, приблизно в тому ж районі, археологи виявили залишки стародавнього багаття. Яма була викладена річковими камінцями. Після ретельного дослідження воно було розібрано й зібрано в тому ж вигляді в краєзнавчому музеї міста Нове Место.

Як повідомлялося, археологи відкрили містичну порожнину, заховану глибоко всередині піраміди Хеопса.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.