У Львові відзначили 99-ту річницю створення ЗУНР. ФОТО

У Львові на території Личаківського кладовища вшанували пам'ять українських вояків, з нагоди 99-тої річниці заснування Західноукраїнської Народної Республіки.

Про це повідомляє "Український тиждень" із посиланням на прес-службу Львівської обласної ради.

Зазначається, що велику кількість квітів поклали до Меморіалу воїнам УГА та могили Президента Національної Ради ЗУНР Є. Петрушевича.

 Фото: Український тиждень

Опісля на могилах загиблих під час проведення Антитерористичної операції на сході України запалили лампадки й помолилися за всіх, хто віддав власні життя за незалежність України.

"Сьогодні ми вшановуємо полеглих воїнів УГА, Січових Стрільців та відзначаємо День великої слави, а саме - встановлення першої державності на західноукраїнських землях в минулому 20 столітті. За ці 99 років змінилося насправді небагато", - наголосив на громадському віче голова Львівської облради Олександр Ганущин.

Він додав, що Україна повинна пам’ятати про те, хто залишився її одвічним ворогом, бо жодна нація не реалізує своє право на самовизначення без сильного війська та військово-політичного керівництва.

Крім того, біля Львівської обласної держадміністрації відбулася театральна військово-історична вистава "Проголошення ЗУНР", а центральними вулицями Львова пройшлися патрулі у формі Українських Січових стрільців.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.