АНОНС: У Харкові покажуть "Землю" Довженка

4 листопада в рамках Культурного проекту "Розстріляне відродження" кіноклуб влаштовує перегляд видатного фільму Олександра Довженка "Земля".

Геній українського й світового кінематографу, автор світових шедеврів "Звенигора", "Арсенал", "Земля", Олександр Довженко, у своїх головних фільмах майстерно й поетично зображує традиційні цінності української культури, їх вплив на життя українців протягом всієї історії нації.

Довженко входить в перший десяток найбільших митців за всю історію світового кіно, його фільм — у п'ятірці найкращих за версією ЮНЕСКО.

 

У "Землі", в розрізі належності до єдиного космічного ритму, режисер розровідає історію українського селянства, ба й народу в цілому, нерозривно пов'язаної з працею на землі, хліборобством.

"Міжнародні знавці й дослідники кіномистецтва цінять фільми Довженка за те, що він поєднав загальнолюдські і вічні мотиви та проблеми зі своїм рідним глибоконаціональним українським ґрунтом", — пише радіо "Свобода".

"У всіх моїх фільмах є розлука. Герої прощаються, поспішаючи кудись далеко, вперед, в інше життя — невідоме, але принадне, краще. Вони прощаються поквапливо і недбало і, відірвавшись, не оглядаються. Це — моя мати. Народжена для пісень, вона проплакала все життя, проводжаючи назавжди", — Олександр Довженко.

4 листопада, субота, 18.00

Місце: офіс харківської філії міжнародної організації "Новий акрополь", м. Харків, вул. Римарська, 19, оф. 31 (3 під’їзд, 2 поверх).

Контакти: (095) 008 55 09, (073) 009 04 63.

Вхід вільний, але за попереднім записом за посиланням.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.