Переяслав-Хмельницькі депутати проголосували за поверення історичної назви міста

Сесія Переяслав-Хмельницької міської ради в четвер, 26 жовтня, проголосувала за повернення цьому населеному пункту історичної назви Переяслав.

Депутати звернуться до Київської облради з проханням внести подання у Верховну Раду для перейменування міста, повідомляє "Український тиждень" з посиланням на джерела у міській раді Переяслава-Хмельницького.

Переяслав - одне з найдавніших міст України, перша згадка про нього датована 907 роком. Нинішню назву місто отримало 1943 року після звільнення від німецьких військ.

Зміну назви тоді пояснили метою "вшанування пам'яті великого сина українського народу... основоположника союзу російського і українського народів Богдана Хмельницького".

Ще 2000 року місцева влада спробувала ініціювати повернення місту назви Переяслав. Планували провести місцевий референдум разом з усеукраїнським, але його заблокували комуністи.

Нагадаємо, 12 жовтня на пленарному засідання Київська міська рада перейменувала 10 наявних вулиць, 2 провулки, 1 шосе і 1 площу та дала назви 39 новим вулицям.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.