Переяслав-Хмельницькі депутати проголосували за поверення історичної назви міста

Сесія Переяслав-Хмельницької міської ради в четвер, 26 жовтня, проголосувала за повернення цьому населеному пункту історичної назви Переяслав.

Депутати звернуться до Київської облради з проханням внести подання у Верховну Раду для перейменування міста, повідомляє "Український тиждень" з посиланням на джерела у міській раді Переяслава-Хмельницького.

Переяслав - одне з найдавніших міст України, перша згадка про нього датована 907 роком. Нинішню назву місто отримало 1943 року після звільнення від німецьких військ.

Зміну назви тоді пояснили метою "вшанування пам'яті великого сина українського народу... основоположника союзу російського і українського народів Богдана Хмельницького".

Ще 2000 року місцева влада спробувала ініціювати повернення місту назви Переяслав. Планували провести місцевий референдум разом з усеукраїнським, але його заблокували комуністи.

Нагадаємо, 12 жовтня на пленарному засідання Київська міська рада перейменувала 10 наявних вулиць, 2 провулки, 1 шосе і 1 площу та дала назви 39 новим вулицям.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.