Під час будівництва дороги в Петербурзі частково зруйнували військове поховання. ФОТО

У Санкт-Петербурзі під час будівництва дорожної розв’язки в Пушкінському районі частково зруйнували офіційне військове поховання.

Площа конгломерату з біля 100 могил складає гектар, пише сайт "Такие дела". Як повідомив місцевий історик Олександр Скробач, влада знала про брастьку могилу, однак, попри це, видала дозвіл на роботи.

За словами Скробача, що також очолює пошуковий загін, під час земляних робіт за допомогою бульдозера будівельники наткнулися на рештки бійців. Чатсину останків забрав на експертизу Слідчий комітет РФ, а доля інших невідома.

Фото: Олександр Скробач 

У даний час будівництво продовжується, незважаючи на виявлене поховання. Захистом кладовища, за словами історика й пошуковця, займаються Пушкінський військкомат і культурний сектор з увіковічнення пам’яті загиблих захисників Вітчизни, а також волонтери.

"Тим, хто будує, це все одно, — бідкається Скробач. — Це справа кричуща… З’ясовується, що у будівельників немає ані проекту, ані дозволу на роботи – тільки дозвіл на встановлення паркану. Вони кажуть, що захоронень немає взагалі, а коли ми показуємо документи від військкомату про захоронення, заявляють, що ці документи сфальсифіковані".

План будівництва поверх плану кладовища. Жовтим кольором позначене те місце, яке буде зруйноване. Фото: Олександр Скробач 

Працівник військового комісаріату Пушкінського і Колпінського районів Санкт-Петербурга Ігор Ткачук повідомив, що на нараді, яка відбулася в адміністрації Пушкінського району, не було пред’явлено документів на будівництво дороги.

"На сьогоднішній день ніхто не бачив дозволу, виданого державним центром експертизи і контроля Санкт-Петербурга на проведення земляних робіт", — сказав Ткачук.

Депутат Законодавчих зборів Санкт-Петербурга Борис Вишневський спрямував губернатору Георгію Полтавченку звернення з проханням зупинити роботи. Депутат запропонував владі змінити проект траси у випадку, якщо інформація про поховання підтвердиться.

Влада міста і району поки ніяк офіційно не прокоментували ситуацію.

Як повідомлялося, у Львові завершили ексгумацію тіл 175 німецьких солдатів Другої світової війни.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.