На Вінничині відкрили барельєф членові УГВР та визначному пропагандисту ОУН і УПА. ФОТО

20 жовтня вперше на офіційному рівні вшанували пам’ять діяча ОУН(б), підполковника-політвиховника УПА, члена УГВР, Лицаря Срібного Хреста Заслуги Йосипа Позичанюка.

У рідному смт. Дашів Іллінецького району на Вінниччині на честь Позичанюка встановили меморіальну дошку-барельєф та провели просвітницьку зустріч з місцевою молоддю. Заходи було присвячено 75-ій річниці створення Української повстанської армії, повідомляє прес-служба Вінницької обласної державної адміністрації. 

 

Будинок, на якому встановлено дошку, — історичний, бо саме в цьому будинку в редакції місцевої газети працював і проходив практику приблизно в другій половині 1930-х років Йосип Позичанюк. Сьогодні це приміщення комунального закладу "Станція юних техніків", в якому також знаходиться місцевий музей та бібліотека.

На дошці відображено портрет Йосипа Позичанюка, перо і зброя символізують його життєпис як боротьбу за волю України словом і чином, а емблема ОУН — приналежність до організації, яка здійснювала керівництво визвольною боротьбою за Українську Самостійну Соборну Державу. 

 

Автором дошки-барельєфа став скульптор, член Національної спілки художників України, Конгресу української інтелігенції Вінниччини Анатолій Бурдейний.

На урочистий мітинг зібралися представники місцевої і районної влади, громадські та молодіжні організації, учні та студенти, жителі селища. Почесну місію відкриття дошки виконали депутат обласної Ради Володимир Барцьось та Дашівський селищний голова Сергій Тітаренко. Усі присутні вшанували пам’ять Йосипа Позичанюка та інших героїв ОУН і УПА хвилиною мовчання та поклали квіти до щойно відкритої дошки.

 

"Кожна нація пишалась би таким героєм як Йосип Позичанюк. Він був з когорти кращих лицарів ОУН і УПА, титанів духу і чину, які обороняли наш народ більше десяти років перед потужними ворогами – нацистською гітлерівською Німеччиною і комуністичною сталінською московською державою – СРСР. Наш обов'язок не тільки пам'ятати борців за незалежну Україну, а насамперед виховувати на їхньому героїчному чині молоде покоління українців. Не забуваючи при цьому, що боротьба за нашу незалежність продовжується і сьогодні з російським агресором на Сході України", – наголосив під час виступу депутат обласної Ради Володимир Барцьось

Ініціатором й організатором встановлення меморіальної дошки-барельєфа Йосипу Позичанюку та інших заходів виступив депутат Вінницької обласної ради, член постійної комісії обласної Ради з питань освіти, культури, сім’ї та молоді, спорту і туризму, духовності та історичної спадщини Володимир Барцьось.

 

Також депутат виконав урочисту місію: від імені Голови Координаційної Ради зі вшанування пам'яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА Миколи Посівнича вручив нагороду і посвідку до неї, призначені для Йосипа Позичанюка, завідувачу місцевого музею Наталі Головченко.

Це Срібний Хрест Заслуги, яким був нагороджений Йосип Позичанюк посмертно за великі заслуги в створенні УПА та вихованні її кадрів. Нагороду передали в музей для зберігання і створення повноцінного відділу, присвяченого українському руху Опору – ОУН і УПА.

 

Встановлення дошки і проведення заходів відбулось за підтримки Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької облдержадміністрації, Дашівської селищної ради, громадської організації "Лелеки", Благодійного Фонду "Волонтерський тил". Спонсори проекту: директор ПП "Січ" Олексій Синільник (м. Вінниця) та генеральний директор ТОВ "Люстдорф" (м. Іллінці) Олександр Самохвалов. 

 

ДОВІДКА:

Йосип Іванович Позичанюк ("Шугай", "Шаблюк", "Євшан" та ін.) – підпільний письменник, публіцист, підполковник-політвиховник УПА (посмертно) .

Народився у 1913 році на околиці Дашева в селі Польове Іллінецького району. Навчався в Ніжинському педагогічному інституті на літературно-мовному факультеті. Позичанюк був членом комсомолу та працівником редакції газети "Комсомолець України", якого в 1939 році ЦК ЛКСМУ спрямував для розбудови радянської преси до Львова Саме тут він приєднався до лав ОУН.

У 1941 Й. Позичанюк став Державним секретарем Міністерства інформації і пропаганди Українського Державного Правління. Учасник похідної групи ОУН для проголошення і розбудови Української держави у Києві.

Один із провідних пропагандистів та ідеологів УПА, редактор багатьох підпільних видань: "За Україну", "За Українську державу", "Ідея і чин" та ін.  З липня 1944 року Позичанюк – член Української головної визвольної ради – фактично підпільного парламенту і уряду України, в якому він очолив Бюро інформації Генерального секретаріату УГВР. 

22 грудня 1944 року загинув у засідці підрозділів НКВД в лісі поблизу с. Юшківці Жидачівського району, що на Львівщині. Похований у братській могилі на юшківцівському кладовищі. Нагороджений Срібним Хрестом Заслуги згідно з наказом №3/52 Головного військового штабу УПА від 12.10.1952 року.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.