Спецпроект

Посол Ізраїлю нагородив вісім українських родин Праведників народів світу. ФОТО

23 жовтня в Києві відбулася урочиста церемонія нагородження дипломами та медалями Праведників народів світу - людей, що ризикуючи своїм життям, рятували євреїв під час Другої світової війни.

Про це повідомляє Укрінформ.

"Дуже важливо, аби люди, які рятували наших співвітчизників не були забуті. Це наш борг перед тими, хто рятували життя наших людей, яких переслідували та знищували. І те, що були такі громадяни, які простягли руки допомоги і не стояли на узбіччі проблеми, - це для нас надзвичайно важливо", - сказав посол Держави Ізраїль в Україні Еліав Бєлоцерковський під час вручення дипломів та медалей.

 
Як зазначила віце-прем'єр-міністр України з питань європейської інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе, Ізраїль тим, як вшановує усіх, хто свого часу врятував представників єврейського народу, подає приклад, як треба дякувати.

"Це великий і важливий приклад того, як важливо завжди уміти дякувати, навіть через десятиліття вміти вклонитися за той подвиг, за ті вчинки, які наші батьки, діди або прадід зробили. Таке вшанування Праведників народів світу і нам, українцям, дозволяє роботи нашу історію більш відкритою у тому розмаїтті, яке було присутнє на території нашої держави", - сказала урядовець.

 

Жертвами Голокосту стали близько 6 млн євреїв, понад 1,5 млн - загинули на території України. В Ізраїлі досі вивчають документи часів Другої світової війни. Пошук громадян, які врятували євреїв, триває.

Щорічно впродовж понад 25 років Посольство Ізраїлю в Україні проводить урочисті церемонії нагородження дипломами та медалями Праведників народів світу.

 

За даними посольства, станом на 1 січня 2017 року це звання присвоєно 2 573 громадянам України. За кількістю Праведників Україна посідає четверте місце у світі після Польщі, Нідерландів та Франції.

 

Так, нагороди отримали вісім українських родин. Серед них була онука праведників Василя та Ольги Таций Людмила Шпак (м. Полтава), дочка праведників Євтихія та Ганни Марчук В.Ткачук (с. Павлівка Запорізької обл.) та інші.

"Ми і надалі будемо проводити такі церемонії щороку і постійно працювати над тим, щоб розшукувати та розкривати історії тих людей, які рятували наш народ", - запевнив посол Ізраїлю в Україні.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.