Україна передала Франції копію пам’ятника Анні Київській. ФОТО

Україна передала пам’ятник Анні Ярославні (Анні Київській) французькому місту Тулуза.

Про це повідомляє "Український тиждень" з посиланням на прес-службу Київської міської держадміністрації.

Планується, що його встановлять на початку весни на набережній річки Гаронни в історичній частині Тулузи, біля одного з храмів міста.

Згідно з повідомленням, пам’ятник  є авторською реплікою скульптури, встановленої в листопаді 2016-ого в сквері Анни Київської на Львівській площі в столиці. Створив його київський скульптор Костянтин Скритуцький.

Фото: Український тиждень.

Куратор проекту Федір Баландін розповів, що бронзова скульптура втілює десятирічну Анну Київську.

"Скульптура, можна сказати, символізує те, що кожна маленька українка в майбутньому може стати королевою", - сказав під час церемонії передачі пам‘ятника Федір Баландін.

Мер Тулузи Жан-Люк Муденк подякував меру Києва Віталію Кличку, який привіз статую, за візит і за розвиток зв’язків між містами-побратимами.

"Культура була важливою з самого початку побратимства наших міст. І я дуже вдячний за цей подарунок моєму місту - статую Анни Київської", - зазначив мер Тулузи.

Як повідомлялося, 29 травня в Парижі після зустрічі з президентом Франції Еммануелем Макроном, президент Росії Володимир Путін назвав доньку князя Ярослава Мудрого Анну Ярославну "російською" і заявив, що французько-російські взаємини почалися з її шлюбу з Генріхом I у 1051 році.

Нагадаємо, що 11 листопада 2016 року пам'ятник королеві Франції Анні Ярославні урочисто відкрили на Львівській площі в Києві. 

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.