Спецпроект

Німецьку бабусю засудили до в'язниці за заперечення Голокосту

Суд у Берліні засудив 88-річну мешканку землі Північний Рейн-Вестфалія до шести місяців в'язниці за заперечення Голокосту.

У понеділок, 16 жовтня, Урсула Хафербек була визнана винною в розпалюванні міжнаціональної ворожнечі, повідомляє "Українська правда" з посиланням на Deutsche Welle.

За інформацією суду, в січні 2016 року жінка публічно заявляла, що Голокосту не існувало. Вона також заперечила масові вбивства в газових камерах в концентраційному таборі Освенцим, заявляючи, що в цьому факті "немає нічого правдивого".

Під час перерви в засіданні суду Хафербек повторила свою точку зору. "В Освенцимі не застосовувалося отруєння газом", - заявила вона.

Адвокат підсудної наполягав на тому, що судове переслідування Хафербек є порушенням права на свободу думок. Сама Хафербек стверджувала, що її висловлювання були цитатами з книги, яку вона продемонструвала в залі суду. Проте суд визнав, що все сказане жінкою було "її власною мовою".

Раніше Хафербек неодноразово судили за аналогічними звинуваченнями. Починаючи з 2015 року вона вже не менше п'яти разів була засуджена до позбавлення волі, проте вироки не набрали чинності, оскільки вона їх оскаржувала.

У серпні 2017 року Хафербек була засуджена до двох років в'язниці за заперечення злочинів нацистського режиму.

Нагадуємо, що це не перший прецедент покарання за публічне заперечення Голоксту в Німеччині. "Історична правда" писала, як у 2015 році окружний суд Гамбурга засудив 87-річну Урсулу Хавербек-Ветцель до 10 місяців в'язниці за заперечення Голокосту. 

Як повідомлялося, в липні цього року Канада вчетверте позбавила громадянства 93-річного колишнього службовця нацистської айнзацкоманди Гельмута Оберлендера.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.