Перший в Україні пам'ятник Петлюрі урочисто відкрили у Вінниці. ФОТО

14 жовтня в Вінниці на честь Дня захисника України відбулося урочисте відкриття першого в Україні пам’ятника Головному Отаману УНР Симону Петлюрі в повний зріст.

Пам’ятник установили за адресою: вулиця Симона Петлюри, 15 (колишня Чкалова), біля будівлі Вінницького обласного радіо, де колись була канцелярія Головного Отамана в часи, коли Вінниця мала статус Тимчасової столиці Української Народної Республіки. Про це повідомляє Вінницький інформаційний портал "Vежа".

 

Пам’ятник зроблений місцевим скульптором Володимиром Оврахом на замовлення вінницького мецената Сергія Капусти, він виконаний повністю з бронзи. За основу монумента взяли найвідоміше фото Симона Петлюри, на якому він сидить на лавці, однак додали в нього кілька деталей, аби тематично пов’язати з Вінницею.

 

"Радилися з цього приводу з істориком Олександром Федоришеним. Вирішили, що буде цікавим художнім поворотом "вставити" у руки Петлюрі мапу України, на яку він дивитиметься і бачитиме дві головних позначки – "Вінниця" – тимчасова столиця УНР, – та "Київ" – столиця України, яку тимчасово було захоплено більшовиками в ході історичних подій.

А встановити його плануємо на території двору будівлі обласного радіо. Це логічно, адже, як мені розповіли, в цьому будинку знаходився Будинок канцелярії Симона Петлюри у 1920-му році", – каже Володимир Оврах. – "З пропозицією створити цю скульптуру до мене звернувся меценат Сергій Капуста. Дуже приємно, що у Вінниці буде така скульптура".

 

Церемонію відкриття разом з почесною вартою УНР проводив очільник "Центру історії Вінниці", організатор фестивалю "Вінниця – столиця УНР" Олександр Федоришен. Першим слово під час відкриття взяв керівник Вінницького архіву, історик Юрій Легун.

"Сто років тому українців, які боролися за незалежність власної держави, вороги називали саме "петлюрівцями" – тоді ще не було терміну "бандерівці". Та незалежність постала тому, що люди перейшли від справ до дій, хоч і не змогли у ті роки на довго втримати державність.

Сьогодні ми бачимо, що у Вінниці також знайшлися кілька людей, які від ідеї перейшли до справи – історики, чиновники, меценати, митці, просто люди, котрі люблять власне місто і власну державу – і саме тому перший повноцінний пам’ятник Петлюрі з’явився не у величному Києві чи патріотичному Львові, а у Вінниці. Однак я впевнений, що скоро такі пам’ятники з’являться і в інших містах держави", – сказав архівіст.

 

"Я і все місто пишаємося, що перший пам’ятник Симону Петлюрі у повний зріст з’явився саме у Вінниці. Я впевнений, що це стане черговим кроком для створення музею Історії Вінниці як Тимчасової столиці, і ми вже маємо для нього перший цінний експонат – копію військового прапора Третьої Залізної Дивізії УНР", – сказав міський очільник.

 

За тим квіти до монументу поклали очільники міста та області – міський голова Вінниці Сергій Моргунов, голова ОДА Валерій Коровій та десятки вінничан.

"Ми змогли створити і відкрити цей пам’ятник: попри окремий спротив, який, я впевнений, також відбувався в рамках гібридної війни, яка ведеться проти України. Але так, як ми сьогодні перемагаємо на фронті, так ми переможемо і на історичному, культурному та просвітницькому фронті", – сказав голова вінницької ОДА Валерій Коровій.

Нагадаємо, досі в Україні було лише одне погруддя на честь Симона Петлюри, встановлене у м. Рівному. Вінницький пам'ятник відтворює образ Головного Отамана повністю.

Як повідомлялося, на День захисника України у Вінниці пройшов фестиваль "Вінниця – столиця УНР", під час якого військово-історичні реконструктори демонстрували бої армій УНР і ЗУНР проти російських Червоної і Добровольчої армій за місто.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.