У Музеї шістдесятництва презентували виставку до 110-річчя Петра Григоренка. ФОТО

15 жовтня, у переддень 110-річчя з дня народження Петра Григоренка, в Музеї шістдесятництва презенували фотодокументальну виставку "Генерал дисидентського руху".

На виставці представлені документи з архіву учасниці шістдесятницького руху, секретаря Закордонного представництва Української Гельсінської Групи Надії Світличної, передані у музей в 2008 році.

Серед збережених нею тисяч цінних документів і фотографій виявився і досить об'ємний архів генерала Петра Григоровича Григоренка, значна частина з якого експонується вперше.

 

Матеріали виставки, підкреплені спогадами самого генерала, розкривають еволюцію його поглядів, шлях від радянського військового до дисидента-правозахисника.

На виставці представлені фотографії, листи, чернетки і нотатки, рукописи статей і виступів Григоренка, документи закордонного представництва УГГ, яке він очолював.

Про історію цього архіву і концепцію виставки розповіла автор експозиції, директор Музею шістдесятництва Олена Лодзинська. 

 

На презентацію виставки завітав син героя експозиції, президент Фундації П.Григоренка (США) Андрій Григоренко, який виступив зі спогадами про батька і життя родини до і після арештів і виїзду в США.

Андрій Григоренко. Фото: Віктор Горбач

Про боротьбу Петра Григоренка за права кримських татар і, зокрема, про роль у його власному житті розказав один із провідників кримськотатарського національного руху Мустафа Джемілєв.

Мустафа Джемілєв. Фото: Віктор Горбач

Він пригадав історію, як у 1968 році під час обшуків в оселі Григоренка в Москві, вистрибнувши з вікна з висоти кількох метрів, зламав ногу, а потім залишився на кілька місяців у квартирі генерала.

"Був його секретарем", - пожартував Джемілєв.

Також із вдячністю, Джемілєв розповів, як вже у 1986 році Григоренко разом з дружиною Зінаїдою звернулися до президента США Рональда Рейгана з проханням натиснути на радянську владу і добитися його звільнення від чергового ув’язнення. Тоді Джемілєву присудили умовний строк і звільнили з-під варти.

На заході також виступили учасники українського правозахисного руху, дисиденти і політв’язні Олесь Шевченко та Василь Овсієнко.

Олесь Шевченко – голова Ветеранського об’єднання Українська Гельсінська Спілка – поділився спогадами про особистий досвід конспіративної роботи з поширення документів УГГ разом із сім’єю генерала.

Василь Овсієнко. Фото: Віктор Горбач

А Овсієнко знову підняв питання про визнання заслуг Григоренка на державному рівні і присвоєння йому звання "Герой України". Він нагадав, що у 100-річний ювілей Григоренка, він марно звертався з відповідним листом до президента України Віктора Ющенка.

"Не перебільшу, сказавши, що демократична громадськість України здивована, а кримськотатарський народ ображений, що 16 жовтня не з`явився указ Президента про присвоєння Петрові Григоренку звання "Герой України", - зачитав він текст листа десятирічної давності. 

У свою чергу, Андрій Григоренко розказав, що він спілкувався з президентом України Петром Порошенком на зустрічі з лідерами української громади в США.

"У всякому випадку, коли він тряс мені руку, він сказав, що він знає, хто такий Петро Григоренко", - розповів жартома Андрій Григоренко.

Під час презентації виступили лідер рок-гурту "Тінь сонця" Сергій Василюк і хор "Преображення".

Фотозвіт про презентацію фотодокументальної виставки «ГЕНЕРАЛ ДИСИДЕНТСЬКОГО РУХУ», що відбулася 15 жовтня в Музеї шіст...

Опубліковано Українська Гельсінська спілка 15 жовтня 2017 р.

Виставку можна оглянути у Музеї шістдесятництва (вул. О.Гончара, 33) з 10:00 до 17:00 щодня, окрім понеділка, до 15 листопада 2017 р.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.