АНОНС: Лекція про українсько-кримськотатарське партнерство у 1917 році

Що ми, сучасні громадяни України, знаємо про відносини українського і кримськотатарського народів у минулому?

Більшість, на жаль, не так вже й багато. До того ж у частини представників старшого покоління ці уявлення спираються на негативні стереотипи щодо кримськотатарського народу, сформовані радянською пропагандою. 

 

Між тим український і кримськотатарські етноси сформувалися на території, яка лежить у межах сучасних міжнародно визнаних кордонів України. Вони обидва є важливими складовими української політичної нації, відносини між їх представниками є суттєвими для визначення морально-політичного клімату в країні.

Пропонуємо поспілкуватися про один із ключових моментів у багатовіковій кримськотатарсько-українській взаємодії – налагодження співпраці у бурхливих революційних трансформаціях 1917 року, коли на арену історії вийшли масові модерні національні рухи обох народів. 

Лекцію читатиме Андрій Іванець, к.і.н., працівник Науково-дослідного інституту українознавства МОН України, координатор ГО "Таврійська гуманітарна платформа". Захід відбудеться в рамках проекту "LIKБЕЗ. Уроки історії".

14 жовтня, суботу, 16:00

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2, 1 поверх).

Організатор: LIKБЕЗ. Історичний фронт.

Вхід за музейним квитком.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.