АНОНС: Лекція про українсько-кримськотатарське партнерство у 1917 році

Що ми, сучасні громадяни України, знаємо про відносини українського і кримськотатарського народів у минулому?

Більшість, на жаль, не так вже й багато. До того ж у частини представників старшого покоління ці уявлення спираються на негативні стереотипи щодо кримськотатарського народу, сформовані радянською пропагандою. 

 

Між тим український і кримськотатарські етноси сформувалися на території, яка лежить у межах сучасних міжнародно визнаних кордонів України. Вони обидва є важливими складовими української політичної нації, відносини між їх представниками є суттєвими для визначення морально-політичного клімату в країні.

Пропонуємо поспілкуватися про один із ключових моментів у багатовіковій кримськотатарсько-українській взаємодії – налагодження співпраці у бурхливих революційних трансформаціях 1917 року, коли на арену історії вийшли масові модерні національні рухи обох народів. 

Лекцію читатиме Андрій Іванець, к.і.н., працівник Науково-дослідного інституту українознавства МОН України, координатор ГО "Таврійська гуманітарна платформа". Захід відбудеться в рамках проекту "LIKБЕЗ. Уроки історії".

14 жовтня, суботу, 16:00

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2, 1 поверх).

Організатор: LIKБЕЗ. Історичний фронт.

Вхід за музейним квитком.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.