У Польщі знижуватимуть у військовому званні за роботу в репресивних органах ПНР

Це стосується офіцерів Війська Польського та інших служб, які працювали в репресивних органах Польської Народної Республіки.

Протягом найближчих тижнів уряд Польщі має працювати над законопроектом про зниження у військовому званні офіцерів Війська Польського та інших служб, які працювали в репресивних органах Польської Народної Республіки, передає "Польське радіо".

Віце-міністр оборони Міхал Дворчик повідомив, що проект новелізації закону про загальний обов’язок оборони перебуває на етапі міжвідомчих консультацій.

Віце-міністр пояснив, що закон стосуватиметься, між іншим, функціонерів служби військової інформації, яка виводиться із радянської контррозвідки "Смерш", в якій працював, зокрема, генерал Войцех Ярузельський (комуністичний військовий і політичний діяч, очільник держави), яка спричинилася до поневолення Польщі.

"Це елементарна справедливість, щоб знизити у військовому званні осіб, які спричинилися до того, що Польщею оволоділи комуністи, совєти", – сказав Міхал Дворчик.

Як додав політик, кожен випадок розглядатиметсья окремо і свою оцінку на цю тему висловить Інститут національної пам’яті. У випадку офіцерів рішення прийматиме міністр національної оборони з власної ініціативи або на основі клопотання державих архівів, комбатантських і неурядових організацій. У випадку генералів та адміралів рішення прийматиме президент на прохання міністра національної оборони.

Віце-міністр оборони сказав, що невідомо, скількох осіб може стосуватися планований закон, скільки з них живе, і у випадку скількох процедура зниження у військовому званні відбудеться посмертно.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.