АНОНС: У 75-ту річницю УПА у Києві відкриється виставка про антикомуністичний фронт повстанців

У День захисника України киянам розкажуть про досвід безкомпромісної боротьби УПА із комуністичним тоталітарним режимом. Виставку "УПА - відповідь нескореного народу. Повстанці проти комунізму" презентують Український інститут національної пам'яті та Центр досліджень визвольного руху.

Фотодокументальна вулична виставка "УПА - відповідь нескореного народу" - це розповідь про боротьбу повстанців проти нацистського та комуністичного тоталітарних режимів. Її друга частина - "Повстанці проти комунізму" розкриває "візитну картку" Української повстанської армії - збройну боротьбу проти радянського тоталітарного режиму.

Із 12 стендів експозиції можна дізнатися про бойові дії між загонами УПА та частинами військ НКВД-МГБ, анатомію й методи дій підпільної армії, підступні контрповстанські операції радянської держбезпеки, ідеологічне протиборство між націоналістами й комуністами, антикомуністичну співпрацю бандерівців з визвольними рухами сусідніх народів, участь колишніх повстанців у розвалі системи ГУЛАГу й "останніх із могікан", які  продовжували боротьбу навіть у 1960-х рр.

 

Унікальні фотографії, розсекречені документи, мапи та інфографіка передають атмосферу безкомпромісної боротьби українських націоналістів за створення Української держави. 

Авторський колектив проекту "УПА - відповідь нескореного народу": Ігор Бігун, Володимир Бірчак, Леся Бондарук, Сергій Волянюк, Володимир В’ятрович, Олеся Ісаюк, Олександр Іщук, Іван Патриляк, Сергій Рябенко, Андрій Усач.

Над проектом також працювали: Зоя Бойченко, Дмитро Вортман, Петро Клим, Андрій Когут, Леонід Криницький, Василь Ліпінський, Ігор Саківський, Олена Шарговська, Аліна Шпак, Ярина Ясиневич.

Дизайн: Ольга Сало.

Виставка діятиме до 30 листопада 2017 року.

Одразу після відкриття виставки відбудеться спецпогашення конверта з оригінальною маркою до 75-річчя створення Української повстанської армії.

Нагадаємо, перша частина виставки "Повстанці проти нацизму" була відкрита 8 травня 2017 року до Дня завершення другої світової війни у Європі. Історію боротьби УПА проти німецьких окупантів теж можна буде переглянути цими днями. 

"УПА — відповідь нескореного народу" є спільним проектом Українського інституту національної пам’яті, Центру досліджень визвольного руху, Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" та Галузевого Державного архіву Служби безпеки України.

14 жовтня, субота, 13:00

Місце: площа перед Національним музеєм історії України (м. Київ, вул. Володимирська, 2)

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.