У Болграді замість Леніна поставили пам’ятник царському генералу. ВІДЕО

У райцентрі Болград Одеської області відкрили пам'ятник російському генералу Івану Інзову, який свого часу був попечителем іноземних колоністів на території нинішньої Одещини.

Про це повідомляє "Українська правда" з посиланням на Укрінформ.

Бюст царського генерала роботи скульптора Олександра Токарєва розмістили на мармуровому постаменті, на якому раніше був пам'ятник Леніну.

"Генералу Інзову - засновнику Болграда", - викарбувані слова на п'єдесталі монумента.

Ініціатором встановлення бюста виступив "Фонд імені Інзова", який очолює народний депутат України, член депутатської групи "Партія "Відродження"  Антон Кіссе.

Варто зазначити, що це вже другий пам'ятник російському генералу в південних районах Одещини. Перший було відкрито з ініціативи президента Асоціації болгар України Антона Кіссе у райцентрі Тарутине.

Як повідомлялося, в с. Кубей Болградського району Одеської області демонтували пам'ятники Леніну й Калініну.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.