Українські експерти в Молдові поділилися досвідом відкриття архівів КГБ. ФОТО

Експерти презентували у Молдові аналітичний звіт по доступу до архівів у країнах Східного партнерства та показали досвід архівної реформи в Україні.

Відкритий семінар пройшов 9 жовтня у Державному університеті Молдови (Кишинів). Андрій Когут, директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України, розповідав про те, як в Україні відкривали архіви комуністичних спецслужб та що у них можна знайти.

Архівна реформа в Україні, за його словами, — це кілька років вивчення іноземного досвіду, консультації з експертами та архівістами, фокус-групи та опитування тих, хто працює з архівними матеріалами. Прийнятий закон про відкриті архіви став результатом програми "Відкриті архіви", яка проводилась з 2010 року.

  

Зліва праворуч: Сергій Рябенко, Андрій Когут

Сергій Рябенко, юрист Українського інституту національної пам’яті, показав, як змінювалось архівне законодавство та які нормативні акти слід мати на увазі, коли йдеться про архівну реформу.

Аналітик Центру досліджень визвольного руху Анна Олійник представила аналітичний звіт, який підготували у співпраці з експертами з країн Східного партнерства за підтримки Чеського посольства в Україні. Вона розповіла про архіви КГБ у Грузії, Вірменії, Азербайджані та Білорусі та специфіку доступу до них.

Анна Олійник

Про ситуацію з доступом до архівів у Молдові говорив професор Ігор Кашу, голова Центру досліджень тоталітаризму у Молдові.

У Грузії та Молдові дослідники мають можливість отримати доступ до деяких документів радянських спецслужб, але часто отримують відмови з посиланням на різні причини.

Щоб попрацювати з документами КГБ у Вірменії та Азербайджані треба отримати дозвіл на доступ та пройти перевірку. Білоруські дослідники мають найменше можливостей для роботи з документами і отримують відмови у доступі навіть до тих документів, які раніше були відкриті.

Учасники поговорили також, як мотивувати людей працювати з архівними документами та робити історію цікавою не тільки для академічних науковців.

На зустрічі були присутні молдовські науковці, студенти, дослідники, представники державних архівів та ЗМІ.

 Учасники зустрічі та експерти

Семінар відбувся у рамках проекту "Відкриті архіви КГБ: досвід України для країн Східного партнерства". Програма реалізується за підтримки Чеського посольства в Україні.

"Східне партнерство" — політика Європейського союзу, яка має на меті зміцнення стосунків зі східними сусідами ЄС. Учасниками Східного партнерства є Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Молдова, Україна.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.