Спецпроект

Британські депутати готові винести питання визнання Голодомору на парламентських дебатах

Британський парламент повинен знову порушити питання про визнання Голодомору геноцидом, кажуть британські депутати.

У Лондоні на обговоренні нової книги Енн Епплбом про трагічні події Голодомору 1932-1933 років двоє депутатів запропонували винести питання визнання Голодомору на слухання Палати громад, передає "Радіо Свобода".

Першою це питання на обговоренні книги "Червоний голод. Війна Сталіна з Україною" 9 жовтня порушила депутат Полін Латам.

"Я досі, справді, не можу зрозуміти, чому ми дотепер не визнали це геноцидом. Мені важко зрозуміти, чому Міністерство закордонних справ цього не робить, подаючи різноманітні виправдання", — сказала вона.

Полін Латам розповіла, що дізналася про Голодомор від своїх виборців з української громади в окрузі англійського міста Дербі і сказала, що, на її думку, про сталінські злочини в Україні повинні знати усі, хто вивчає історію.

У відповідь колега Латам, також депутат від Консервативної партії, Джон Віттінгдейл заявив, що він вважає, що на часі знову винесення питання Голодомору на парламентські дебати:

"Якщо Полін подаватиме заяву на ще одні дебати, я з задоволенням її підтримаю, щоб натиснути на уряд з метою визнання Голодомору геноцидом".

Підтримка Віттінгдейла може бути важливою, зважаючи на його авторитет і ключові позиції в урядовій партії. Він проте уник прогнозів, коли саме питання Голодомору можна було б порушити на політичному рівні в Британії, а на прохання пояснити причини стриманості Лондона у визнанні геноциду в Україні обмежився словами, що "це все – просто політика".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.