У лікарні на Франківщині знайшли написи в'язнів НКВД. ВІДЕО

У Єзуполі Івано-Франківської області в місцевій лікарні знайшли двері від карцеру з написами жертв НКВД.

Раніше на місці медичного закладу була в’язниця. Утім прізвища та тризуби, які арештанти викарбували на дверях, досі ніхто не помічав. У радянські часи їх намагалися ретельно зафарбувати, повідомляє місцевий "Канал 402".

"Фарбували, фарбували, а потім я побачив. Може й не розуміли значення. Це ж тризуб був, а за тризуб за радянської влади по голівці не гладили", - говорить головний лікар Єзупільської лікарні Михайло Запухляк.

Кілька років тому ексгумували на подвір'ї лікарні рештки 225 осіб. Тут розташовувалася в'язниця.

Історики сподіваються, що завдяки написам, які викарбували на дверях, удасться визначити імена людей, яких тут ув'язнювали.

Двері відреставрують та передадуть до  Івано-Франківського музею визвольної боротьби, де вони стануть частиною екпозиції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.