Польський ІНП кваліфікує "польську операцію" НКВД як геноцид

У розслідування так званої "польської операції" НКВД Інститут національної пам’яті Польщі прийняв юридичну класифікацію комуністичних злочинів, що мають форми геноциду.

Про це 28 вересня повідомив прокурор Роберт Осінський зі слідчого підрозділу ІНП Польщі під час конференції на тему знищення поляків в СРСР у 1930 роках, що проходила у Варшаві, передає "Польське радіо".

"Це розслідування ведеться у справі комуністичних злочинів, що є одночасно злочинами проти людства, а у цьому конкретному випадку ці злочини мають форми геноциду", — заявив  Осінський, який веде провадження у справі так званої польської операції НКВД спільно з іншими прокурорами ІНП у відділенні Комісії з розслідування злочинів проти польського народу у Щецині.

Він нагадав, що згадане ним розслідування у слідчому підрозділі ІНП було відкрито 25 січня 2017 року, і воно стосується "масових репресії проти польської національної групи у колишньому Союзі Радянських Соціалістичних Республік у 1937—1938 роках".

"Ті репресії, передусім, проводили у формі вбивств, скоєних щодо щонайменше 111 тис. осіб", — наголосив прокурор. Він додав, що крім вбивств, застосовували теж інші репресії, зокрема — незаконне позбавлення волі приблизно 29 тис. осіб польського походження та ведення дій, що загрожували знищенням частини польської національної групи, яка проживала в 1930 роках на теренах Радянського Союзу.

Прокурор також нагадав, що юридична кваліфікація цього злочину як злочину геноциду визначена конвенцією ООН від 9 грудня 1948 року, 2 стаття якої визначає геноцид як акт, "вчинений з метою повного або часткового знищення національних, етнічних, расових або релігійних груп". Терміну давності злочин геноциду не має.

У дводенній конференції "Польська операція" НКВС 1937—1938. Повернення пам’яті про злочин", яка тривала 28-29 вересня, взяли участь історики з Польщі, України, Білорусі, Росії та США. Також на заході був присутній польський президент Анджей Дуда.

ДОВІДКА:

11 серпня 1937 року НКВД розпочав т. зв. "польську операцію", спрямовану проти поляків, котрі проживали на терені СРСР. Внаслідок репресій було розстріляно щонайменше 111 тис. громадян Радянського Союзу польської національності, а ще 30 тис. було відправлено у концтабори ГУЛАГу.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.