АНОНС: "Голосіївська криївка" відкриє "Історичний полігон"

Два дні поспіль історики, політологи, філософи, культурантропологи відкриватимуть явища, імена, події, які раніше були невідомими, або здавалися далекими від розуміння.

30 вересня – 1 жовтня в рамках фестивалю "Голосіївська краївка" в Києві діятиме "Історичний полігон" – дискусійний марафон із 12 подій. 

 

Розклад Історичного полігону

30 вересня (субота)


✒ 11.30 – На каву з історією
✒ 12.00 – 500 років еволюції іміджу України. Євген Магда (доцент НТУУ КПІ імені Сікорського), Тетяна Водотика (кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України). 
✒ 13.00 – Пропаганда епохи УНР: українські та московські прийоми. Денис Москалик (Керівник департаменту міжнародної політики Інституту соціально-політичних досліджень). 
✒ 14.00 – Практичні аспекти проекту Міжмор'я. Світлій пам'яті Олексія Курінного та Олександра Никонорова. Юрій Гончаренко (експерт Інформаційного центру "Міжмор'я"). 
✒ 15.00 – Чому не вщухають баталії навколо постаті Павла Скоропадського. Павло Гай-Нижний (доктор історичних наук, начальник відділу історичних студій Науково-дослідного інституту українознавства). 
✒ 16.00 – Драгоманов – батько Єдіной Страни. Каталог московських NLP технологій, укладений Романом Бжеським Ростислав Мартинюк (дослідник проблемних ділянок української історії, журналіст). 

1 жовтня (неділя)


✒ 11.30 – На каву з історією
✒ 12.00 – Ідеологічна перепрошивка українського війська. Василь Павлов (науковий співробітник історичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка). 
✒ 13.00 – Окопна проза – нове явище української літератури. Андрій Гончарук (директор видавництва "Люта Справа"). 
✒ 14.00 – Ватні привиди Києва. Битва за місто, яка не скінчилася. Дмитро Савченко (фундатор Видавництво "Zалізний тато", публіцист, філософ). 
✒ 15.00 – Естетика української революції. Олександр Кучерук (директор Музею історії революції 1917 – 1921 рр.) 
✒ 16.00 – Роль агентури радянських спецслужб у боротьбі з керівниками українського визвольного руху. Іван Патриляк (доктор історичних наук, декан історичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка). 

Також на Історичному полігоні діятиме Мілітарна книжкова полиця зі свіжою окопною прозою та воєнним плакатом. Навколо локації діятимуть відразу дві резонансні вуличні виставки.

30 вересня, субота - 1 жовтня, неділя, 11.30 – 17.00

Місце: Музей Максима Рильського, Голосіївський парк (Київ, вул. Максима Рильського, 7, ст. метро "Голосіївська)

Вхід вільний за доброчинні пожертви.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.