АНОНС: "Голосіївська криївка" відкриє "Історичний полігон"

Два дні поспіль історики, політологи, філософи, культурантропологи відкриватимуть явища, імена, події, які раніше були невідомими, або здавалися далекими від розуміння.

30 вересня – 1 жовтня в рамках фестивалю "Голосіївська краївка" в Києві діятиме "Історичний полігон" – дискусійний марафон із 12 подій. 

 

Розклад Історичного полігону

30 вересня (субота)


✒ 11.30 – На каву з історією
✒ 12.00 – 500 років еволюції іміджу України. Євген Магда (доцент НТУУ КПІ імені Сікорського), Тетяна Водотика (кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України). 
✒ 13.00 – Пропаганда епохи УНР: українські та московські прийоми. Денис Москалик (Керівник департаменту міжнародної політики Інституту соціально-політичних досліджень). 
✒ 14.00 – Практичні аспекти проекту Міжмор'я. Світлій пам'яті Олексія Курінного та Олександра Никонорова. Юрій Гончаренко (експерт Інформаційного центру "Міжмор'я"). 
✒ 15.00 – Чому не вщухають баталії навколо постаті Павла Скоропадського. Павло Гай-Нижний (доктор історичних наук, начальник відділу історичних студій Науково-дослідного інституту українознавства). 
✒ 16.00 – Драгоманов – батько Єдіной Страни. Каталог московських NLP технологій, укладений Романом Бжеським Ростислав Мартинюк (дослідник проблемних ділянок української історії, журналіст). 

1 жовтня (неділя)


✒ 11.30 – На каву з історією
✒ 12.00 – Ідеологічна перепрошивка українського війська. Василь Павлов (науковий співробітник історичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка). 
✒ 13.00 – Окопна проза – нове явище української літератури. Андрій Гончарук (директор видавництва "Люта Справа"). 
✒ 14.00 – Ватні привиди Києва. Битва за місто, яка не скінчилася. Дмитро Савченко (фундатор Видавництво "Zалізний тато", публіцист, філософ). 
✒ 15.00 – Естетика української революції. Олександр Кучерук (директор Музею історії революції 1917 – 1921 рр.) 
✒ 16.00 – Роль агентури радянських спецслужб у боротьбі з керівниками українського визвольного руху. Іван Патриляк (доктор історичних наук, декан історичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка). 

Також на Історичному полігоні діятиме Мілітарна книжкова полиця зі свіжою окопною прозою та воєнним плакатом. Навколо локації діятимуть відразу дві резонансні вуличні виставки.

30 вересня, субота - 1 жовтня, неділя, 11.30 – 17.00

Місце: Музей Максима Рильського, Голосіївський парк (Київ, вул. Максима Рильського, 7, ст. метро "Голосіївська)

Вхід вільний за доброчинні пожертви.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.